18 грудня на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України з'явилося повідомлення, яке може стати передвісником тектонічних зрушень для всього малого бізнесу країни.
До громадського обговорення запропоновано законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість». Цей документ фактично пропонує скасувати багаторічний "імунітет" від ПДВ для підприємців на спрощеній системі оподаткування, зрівнявши їх у правах та, що важливіше, в обов'язках із великим бізнесом вже з 1 січня 2027 року.
Що змінюється?
Суть запропонованих змін полягає у радикальному перегляді статті 181 Податкового кодексу України. Якщо за чинним законодавством фізичні особи-підприємці 1, 2 та 3 груп (зі ставкою 5%) звільнені від обов'язку реєструватися платниками ПДВ незалежно від обсягу їхнього річного доходу (в межах лімітів групи), то новий проєкт цю преференцію ліквідує.
Єдиним критерієм для обов'язкової реєстрації платником ПДВ стає поріг доходу в 1 мільйон гривень за останні 12 календарних місяців.
На практиці це означає, що будь-який підприємець — чи то власник кав'ярні, чи перукар, чи ІТ-спеціаліст, чи продавець у крамниці біля дому — у разі перевищення цього ліміту буде зобов'язаний отримати статус платника ПДВ. Виняток передбачено лише для вузької категорії е-резидентів. Таким чином, держава планує охопити ПДВ майже весь спектр малого бізнесу, від торгівлі на ринках до надання побутових послуг, що раніше було прерогативою загальної системи оподаткування.
Офіційна позиція Мінфіну: МВФ та Стратегія-2030
Наміри уряду є серйозними та чітко спланованими у часі. Це підтверджується не лише публічними заявами, а й офіційним листуванням відомства. Зокрема, у відповіді на звернення Національної асоціації лобістів України, Міністерство фінансів розкрило деталі домовленостей із міжнародними партнерами.
За інформацією Мінфіну, запровадження ПДВ для "спрощенців" є частиною виконання умов нової 48-місячної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (Extended Fund Facility — EFF), угоду по якій на рівні експертів було досягнуто 26 листопада 2025 року. Ця програма відкриває доступ до фінансування у розмірі 8,1 млрд доларів США.
У листі чітко окреслено графік реформи:
- Січень 2026 року — подання до Верховної Ради змін до Податкового кодексу.
- 1 січня 2027 року — набуття чинності вимоги про обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для всіх "спрощенців" з оборотом понад 1 млн грн.
Урядова аргументація спирається на Національну стратегію доходів до 2030 року (підрозділ 4.3.1). Мінфін наголошує, що реформа покликана:
- Забезпечити рівність платників податків. Зараз платники ПДВ програють конкуренцію "спрощенцям", оскільки перші сплачують 20% до бюджету, а другі — ні, при часто однакових ринкових цінах.
- Обмежити зловживання великим бізнесом. На думку урядовців, великі компанії використовують ФОПів для дроблення бізнесу та мінімізації податків.
- Боротися з контрабандою. Вважається, що розрив ланцюжка ПДВ на етапі роздрібної торгівлі сприяє реалізації нелегально ввезених товарів.
Очікуваний фіскальний ефект від реформи оцінюється у понад 40 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету вже у перший рік її дії.
Ризики та підводні камені
Попри логічні аргументи влади, у цій ініціативі приховано значно глибші ризики, які можуть нівелювати потенційну фіскальну вигоду. Найбільш критичним моментом є сам поріг в 1 мільйон гривень. В умовах поточної інфляції ця сума еквівалентна обороту (не прибутку!) у 83 тисячі гривень на місяць. Це показник мікробізнесу, який часто ведеться однією особою або родиною.
Змусити такий бізнес адмініструвати ПДВ — це покласти на нього непомірний адміністративний тягар. Облік ПДВ вимагає професійної бухгалтерії, спеціалізованого програмного забезпечення та постійної уваги до реєстрації податкових накладних, що для підприємця 1-ї або 2-ї групи є фактично неможливим без значних додаткових витрат.
Загроза тінізації
Такий підхід загрожує не детінізацією, а, навпаки, масовим відходом бізнесу в "тінь". Підприємці, чий оборот коливається в межах 1,5–2 мільйонів гривень, опиняться перед вибором:
- Підвищувати ціни на 20% і наймати бухгалтера, втрачаючи конкурентоспроможність.
- Дробити бізнес на родичів.
- Переходити на готівкові розрахунки "повз касу", щоб штучно не перевищувати ліміт в 1 млн.
В той час, як великі та середні платники податків, які використовують у своїй роботі «спрощенців» зможуть просто збільшити їх кількість і продовжувати їх використання.
Інфляційний удар
Неминучим наслідком стане і здорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача. ПДВ — це непрямий податок, який завжди сплачує покупець. Тож вартість стрижки, ремонту взуття чи кави автоматично зросте мінімум на 20%, що спровокує новий виток інфляції у секторі послуг.
Корупційні ризики
Додатково варто врахувати проблему блокування податкових накладних. Якщо сьогодні це головний біль середнього та великого бізнесу, то після реформи заручниками системи можуть стати тисячі дрібних підприємців. Для малого бізнесу зупинка роботи навіть на тиждень через бюрократичні перепони може стати фатальною.
Висновок
Підсумовуючи, можна стверджувати, що запропоновані зміни фактично ліквідують саму філософію спрощеної системи оподаткування, яка була створена для підтримки та розвитку середнього класу. Впровадження ПДВ для мікробізнесу з оборотом в 1 мільйон гривень виглядає як спроба вирішити бюджетні проблеми за рахунок найменш захищених учасників ринку.
Хоча Мінфін посилається на вимоги МВФ та необхідність євроінтеграції, реалізація цих змін без суттєвого підвищення порогу реєстрації може призвести до зникнення легального малого підприємництва як класу.
Саме тому бізнес-спільноті критично важливо долучитися до обговорення цього законопроєкту на сайті Міністерства фінансів, поки він перебуває на стадії консультацій.
Тарас Онищенко
