Командири витрачають більше часу на папери, ніж на військові операції: у Міноборони розкрили деталі реформи армії
Заступник міністра оборони України Аліна Фролова розповіла про реформування Міноборони та структури ЗСУ, розкриття оборонного замовлення та боротьбу з корупцією на оборонних закупівлях.
В інтерв’ю «Громадському» заступник глави Міноборони поскаржилась на бюрократію та уточнила розмір військової допомоги США.
На бюрократію в армії йде багато ресурсів, у тому числі, фінансових. «Командири витрачають більше часу на заповнення паперів, ніж на здійснення військових операцій». Аналогічна ситуація у Міноборони. Побороти це допоможе аналіз, юристи визначать, які документи можна оцифрувати, які скасувати, а які залишити у паперовому вигляді.
Армії потрібна децентралізація повноважень.«Ми не можемо чекати, поки начальник Генштабу під час війни прийме рішення про застосування зброї, якщо план операції затверджено». Посаду начальника Генштабу відділять від головнокомандувача, який відповідатиме за оперативне командування . А глава Генштабу – за забезпечення.
Структура Міноборони застаріла та не відповідає сучасним викликам. Її реформа займе 2-3 роки. У квітні з’являться дедлайни реформування. Функції ЗСУ та Міноборони слід розділити. Міністерство має займатись плануванням, забезпеченням збройних сил та контролем.
Нова структура Збройних сил буде побудована за моделлю j-structure за стандартами НАТО. Функції у ЗСУ розділять на генерування (навчання персоналу, забезпечення зброєю, розподіл) і застосування (власне війна). Структуру мали затвердити 7 грудня.
«Принцип сучасної професійної армії — це ротація» кожні 2-3 роки. В Україні принцип ротації не діє, зокрема, через нестачу службово-посадового житла. У 2020 році Міноборони збільшило видатки на будівництво такого житла. Водночас практика передачі квартир у власність є непідйомною для держави.
Головна проблема оборонних закупівель полягає у закритості оборонного замовлення. Взяти участь у тендері можуть лише ознайомлені з ДОЗ постачальники, а це криє корупційний компонент і знижує обороноздатність через неможливість обрати найкращий продукт за оптимальною ціною.
Міноборони хоче розкрити державні оборонні закупівлі, але не повністю – лише ті, які можна вивести у конкурентну площину. Більшість закупівель міністерство буде здійснювати не через «Укроборонпром» та інших постачальників, а самотужки. До тендерів будуть залучати іноземні компанії. У майбутньому закупівлі перейдуть до закупівельної Агенції, яку планують створити.
Закон про закупівлі в оборонній сфері допоможе знизити можливості для корупції. До викриття фактів корупційних зловживань залучено внутрішній підрозділ та незалежних консультантів. «За останні півтора місця викрили близько 20» . Усі документи передано до слідчих органів.
Вітчизняного виробника слід підтримувати, але не за рахунок боєздатності та людських життів. Міноборони є замовником, а не органом, який відповідає за оборонну промисловість. «Ми не готові під час війни брати на себе відповідальність за розвиток індустрії».
«З 2014 року США надали допомоги на понад мільярд доларів. За останній рік це 400 мільйонів». Кошти надходять не фізично, а у вигляді навчань, відправки американських інструкторів та радників, техніки й озброєнь. Зараз допомога законтрактована на 85%. Україна має чітко визначати та формулювати свої потреби в обороні. Українську армію підтримує Німеччина, яка дає медичну допомогу та реабілітацію, а також Литва.
Велика кількість професійних воїнів покинули армію через відсутність кар’єрних перспектив та зростання. «Професійна військова кар'єра — наше завдання номер один». Ветеранів та колишніх військових ЗСУ можна повернути, якщо дати умови для розвитку.
Закон про сержантів дозволить докорінно змінити армію, оскільки сержантський корпус є базисом професійної армії, її кістяком. «Довго їм не давали повноважень. 60% сержантів перемістилися в офіцерство, бо не розуміли подальшої кар'єри».