Квіти, ремонти, каналізація: на що витрачаються кошти екоподатку
У 2025 році бюджети різних рівнів отримали 6,5 млрд грн екологічного податку, однак значна частина цих коштів використовується не за цільовим призначенням. Замість інвестицій у модернізацію підприємств-забруднювачів фінансування спрямовують на благоустрій та господарські роботи.
Про це повідомляє видання «ЕкоПолітика».
Як приклад видання наводить Житомирську область: упродовж 2025 року місцеві підприємства-забруднювачі сплатили 61 млн грн екоподатку. Водночас регіон, за оцінкою журналістів, допускає підміну екологічних пріоритетів під час формування природоохоронних програм.
«Якщо проєкт має хоч якусь екологічну складову (а якщо добре пошукати, то вона є усюди), його дуже зручно додають до Програми охорони навколишнього природного середовища. І так виходить, що серед проєктів, які фінансуються зокрема й коштом екологічного фонду, передбачено облаштування контейнерних майданчиків для збору сміття, будівництво мереж водопостачання й каналізації, буріння свердловин та навіть інвентаризація зелених насаджень в населених пунктах», — пише «ЕкоПолітика».
Видання нагадує, що екологічний податок є обов’язковим для бізнесу, діяльність якого шкодить довкіллю. Проте фактичний аналіз використання коштів свідчить, що фінансовий ресурс, покликаний боротися із забрудненням та стимулювати екомодернізацію, часто закриває поточні потреби громад.
«Екологічний податок є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, чия діяльність чинить негативний вплив на довкілля. Проте аналіз ситуації демонструє: фінанси, які б мали сприяти боротьбі з забрудненням чи екомодернізації, фактично спрямовуються на поточні потреби громад. Івано-Франківщина за рахунок екоподатку фінансувала ремонт шпиталю та будівництво дамб на річках, а Вінниччина озеленювала територію шкіл та косила очерет. Фахівці переконані, що кошти податку було б доцільніше спрямовувати на екомодернізацію підприємств, які й продукують викиди», — резюмує видання.
Раніше повідомлялося, що для «зеленого» переходу українській промисловості необхідно близько €102 млрд інвестицій. Водночас запланований обсяг фінансування Фонду декарбонізації України становить лише €182 млн — це приблизно 0,17% від реальної потреби. Для порівняння, у 2023 році країни ЄС отримали €43,6 млрд доходів від системи торгівлі викидами, які були спрямовані на кліматичні проєкти.
У Європейській Бізнес Асоціації також застерегли, що урядова програма декарбонізації промисловості може не забезпечити припливу «зелених» інвестицій і навіть створити ризики деіндустріалізації, якщо не буде визначено реальних джерел фінансування.
