Питання щодо легалізації зброї для самозахисту населення надзвичайно складне.
Воно розколює наше суспільство. Але треба розуміти, що в Україні станом на зараз зброя вже легальна. І, на жаль, розстріл у Києві в суботу відбувся саме з легальної зброї, яку органи МВС належним чином не проконтролювали.
В Україні сьогодні вже дозволена легальна вогнепальна зброя: і нарізна, і гладкоствольна, мисливська. Тобто дозволені рушниці, перероблені автомати, але не дозволений легальний короткоствол, легальні пістолети. Що це означає? На практиці будь-яка особа, яка є повнолітня, дієздатна, не є засудженим злочинцем, сьогодні може піти в абсолютно легальний магазин в Україні і купити, наприклад, автомат Калашникова, який буде називатися трішки по-іншому і не стрілятиме чергами. Чи може купити італійські гвинтівки «Бенеллі», чи турецький помповик, чи ось цю американську рушницю, яку використовував злочинець для вбивства людей в Києві. Тобто людина отримує дозвіл в органах внутрішніх справ, потім купує зброю, потім цю зброю реєструє і на певних умовах, з наявністю сейфа, регулярним обстеженням дільничного, цією зброєю людина може користуватися — нібито для полювання.
Зараз про що говорить поліція, міністр внутрішніх справ? Про те, щоб дозволити людям купувати і пістолети. Чому пістолети? Тому що пістолети можна носити легше. Коли ти носиш гвинтівку — це одразу видно, важко носити її з собою щодня. Пістолети можна носити постійно, вони коштують дешевше. А головне: пістолети можна носити приховано. Я категоричний противник цього. Зброю треба носити неприховано, в кобурі, щоб усі бачили, що ця людина озброєна.
Я також вважаю, що Україні передусім потрібно посилити систему контролю за купівлею зброї, за видачею медичних довідок, за збереженням і утриманням цієї зброї, щоб були відповідні сейфи, недоступні для інших людей чи для дітей, а вже потім потрібно вести питання про повну легалізацію, в тому числі і пістолетів. Разом з тим треба розуміти, що сьогодні в Україні мільйони одиниць нелегальної зброї, яка дуже дешево продається на чорному ринку. І сьогодні не тільки злочинці, але й просто люди з війни, волонтерський рух, їхнє оточення — всі ці люди часто озброєні нелегальною зброєю. Зброї немає лише у законослухняних громадян.
Тому легалізувати потрібно, але передусім через жорсткий контроль. Тому що в випадку з цим терористом, про якого ми говоримо, йому не мали права взагалі продавати зброю. Люди, які вчиняли раніше злочин, не повинні мати право на зброю. А в київського терориста, після тих його бійок в супермаркеті, мала бути вилучена зброя, мало бути проведене розслідування, до нього мав прийти дільничний, перевірити стан збереження цієї зброї, тощо. І ця зброя мала бути вилучена.
Але зараз ця система не працює. Перевірок абсолютно немає. І до зброї, відповідно, часто мають часто доступ люди зі злочинними наклонностями або ті, хто психічно не є здоровими. З цим треба боротися.
В майбутньому тут можливі лише два баланси. Це або баланс, в якому ні в кого немає зброї — але, на жаль, держава не зможе ні вилучити, ні викупити ті величезні об'єми зброї, які сьогодні вже є. Або це такий баланс, при якому зброя може бути у кожного, але держава має жорстко контролювати порядок її застосування, порядок збереження, відповідне навчання цих людей, їхній правовий і психічний стан. І тоді в нас правопорядку на вулицях буде більше.
Так, звичайно, будь-яка легалізація зброї на початку може тягнути більшу кількість випадків її застосування. Але з часом, як показує світова практика, застосування зброї знизиться.
Руслан Бортнік
