Отримання Україною європейських коштів закриває наші потреби на два роки.
Ми можемо мріяти про будь-яку суму, але маємо те, що маємо.
Що стосується міністра оборони Шмигаля, то він сказав трохи інакше. Нам бажано було би на воєнні потреби на 2026 рік отримати 60 мільярдів доларів. Тобто ми маємо 60 мільярдів, які виймаємо з економіки України, це наші доходи, що підуть на безпеку і оборону. І плюс ще 60 мільярдів від партнерів. Але якщо взяти історичний досвід, то те, що Україна отримує у вигляді воєнно-технічної допомоги з 2022 року, то у 2023-2024-х середня цифра була на рівні 40-45 мільярдів. У 2025 році — 38 мільярдів.
Тому якщо буде 40+ мільярдів на наступний рік, ми маємо вписатися у ці загальні обсяги. І плюс нам на наступний рік потрібно приблизно 18-19 мільярдів макрофінансової допомоги. Але ж не забуваємо, що ми маємо прямі угоди з урядами країн ЄС. Німці нам дають 11 мільярдів. Британці дадуть десь на рівні 10 мільярдів. Ще щось дадуть і канадійці, і японці... А ще є Міжнародний Валютний Фонд, 3-4 мільярди на 2026 рік ми від нього отримаємо.
Тому якщо подивитися сукупно, то в принципі ми виходимо на 2026-2027 рік без суттєвих проблем. Але головна проблема не в цьому. Головна проблема — мобілізація. мобілізаційний резерв. Бо гроші самі по собі не воюють, воюють люди. І тому до української безпеки залишається безліч питань.
Олег Пендзин