Триваюча концентрація російських військ біля кордонів України, переміщення бойової техніки, посилення обстрілів та інші прояви нарощування агресії спантеличують експертів про подальші наміри Кремля.
Думки з цього приводу можна зустріти найрізноманітніші – від залякування і шантажу Києва з метою примусу до миру на умовах Москви і визнання ЛДНР до підготовки повномасштабного вторгнення на територію нашої країни.
У чому суть такої «миротворчості» від Путіна і наскільки реальним може бути її втілення в українському регіоні, ми розбиралися у спецтемі.
Історія питання
Як уже сказано вище, ідея з російськими «миротворчими» силами для Донбасу саме в розумінні Путіна звучить не вперше. Відразу обмовимося, що ця ідея не має нічого спільного з миротворчим контингентом під егідою ООН, як це розуміється у цивілізованому світі і трактується міжнародним правом.
Про «миротворців» в контексті України і Донбасу лідер Росії вперше заговорив у вересні 2017 року. Він запропонував створити групи осіб, які б «забезпечували безпеку місії ОБСЄ». І діяли б такі групи тільки на лінії розмежування.
Для України подібна імітація миротворчих контингентів була неприйнятною і цю псевдоідею не підтримали. Так як без виведення російських військ і озброєння, без можливості контролю спільного кордону і без миротворчого мандата для усієї окупованої частини Донбасу рухатися до миру і врегулювання неможливо.
У розумінні міжнародного права миротворці – це контингент сил під егідою ООН, в зону відповідальності якого входить забезпечення дотримання угод про припинення вогню та операції по роз'єднанню ворогуючих сторін. Також це миротворчі війська, зайняті підтриманням миру і сприянням виконання всеосяжних мирних угод.
І саме таке розуміння миротворчого контингенту для Донбасу пропонувала Україна. Що було підтримано західними партнерами Києва. Але гарантій безпеки самих миротворців, як і досягнення цілей миру ні Україна, ні Захід дати не могли, в силу неконтрольованого перетину озброєнь, військ і спецслужб через спільний кордон з боку Росії. Тому ідея з миротворцями виявилася нежиттєздатною через деструктивну позицію Кремля.
В історії миротворчості під егідою міжнародної спільноти є свої трагічні епізоди, коли сили ООН не впоралися із завданнями з підтримання миру. Один з них – масові вбивства у Боснійській Сребрениці в 1995 році. Дуже символічно, що російський президент Володимир Путін і його чиновник Дмитро Козак загрожують Україні повторенням Сребрениці.
«Нова» пропозиція щодо «миротворців» від Путіна
У Кремлі до ідеї про «миротворців» повернулися в 2021 році, на загальному тлі різкого загострення на Донбасі, спровокованому російськими найманцями. І на цей раз пропагандисти просували її не словами Путіна, а за допомогою дезінформації, яку виявили українські спецслужби.
1 березня на телеграм-каналі Української сторони ТКГ з'явилося повідомлення про те, що Росія «спробує легітимізувати питання залучення російських миротворців для врегулювання конфлікту на сході України»:
Як пояснив представник України в ТКГ Олексій Арестович, люди на відео, знятому в «Л/ ДНР» - не мають відношення до СММ ОБСЄ. Тобто, ці сюжети про те, як представники Європи виступають на підтримку введення «російських миротворців» - фейкові та спрямовані вони на те, щоб зрозуміти думку Заходу щодо цієї ідеї. Україна відреагувала на «пропозицію» нотою про провокації з боку бойовиків на ім'я глави місії ОБСЄ.
Цілі Путіна
Мета кампанії з «миротворцями» - один із способів, які розглядає Росія для вирішення «кейсу Донбасу», пояснює Арестович. Кремль зриває режим тиші та дискредитує мандат ОБСЄ, при цьому намагається нав'язати наратив про те, що російські «представники» - єдині, хто здатний ефективно підтримувати мир в Україні. Така собі «подача агресора – миротворцем», розповідає Арестович.
Ветеран АТО Мирослав Гай говорить про те, що за цією ідеєю стоїть легалізація найманців-бойовиків і план виходу з-під західних санкцій:
«Про «російських миротворців» росіяни говорять останні 5 років. Те, що вони зараз знову активно піднімають цю тему, нічого дивного. Нещодавно на окупованих територіях проходив великий форум, де вони представили доктрину руського миру, що є ідеологічною основою посилення агресії проти України. Їм би дуже хотілося легалізувати їх «народні міліції». А всі ми розуміємо, що це – російські найманці з часткою місцевого населення. Хто такі ці найманці? Це російські кадрові військові, які тимчасово звільняються з лав ЗС РФ, їдуть на Донбас підвищувати свій бойовий досвід проти України, потім повертаються і йдуть на підвищення у військових структурах Росії. Тобто, ідея «миротворців» - це легалізація їх найманців і спосіб офіційно завести на Донбас російську армію. Також – уникнути санкцій від світової спільноти. Нібито все офіційно, це «громадянський конфлікт» в Україні, а РФ там виконує миротворчу місію»
Для Кремля ідея миротворчості – це спосіб легалізації своїх військ в регіонах, які їх цікавлять і контролю цих територій військовим способом із будівництвом там відповідної офіційної військової інфраструктури, каже Гай.
Крім цього, для Росії введення «миротворців» нібито з метою посилення механізму з контролю режиму припинення вогню – це і спосіб інспектувати позиції українських військових представниками бойовиків та їх кураторами з РФ.
Сценарії втілення
Ряд експертів припускають, що Путін може зупинитися на сценарії для Донбасу з «миротворцями» під приводом захисту цивільного населення, як це було в 2015 році.
«Росія розчарувалася в Зеленському – вони сподівалися, що він піде на прямий діалог з Донецьком і Луганськом, що дозволило б їм представити цей конфлікт як громадянську війну. Так Росія може перейти до «плану Б». Не факт, що Путін прийме це рішення, адже він людина консервативна. Але певні сили в Кремлі просувають сценарій провокації, на яку, за їхніми розрахунками, повинна відповісти Україна. Мета – введення російських миротворців»
Підготовкою ґрунту для «миротворців» якраз і служить пропагандистська кампанія про готування наступу української армії на Донбас. І вже згадана Сребрениця – як «відповідь Росії» на можливу «зачистку» бойовиків з боку ЗСУ.
«Сьогодні все залежить від того, який масштаб буде у пожежі. Якщо там буде, як каже наш президент, Сребрениця, ми, мабуть, будемо змушені встати на захист»
В іншому недавньому коментарі Козак заявив, що Україні загрожує «замороження конфлікту», якщо вона «не повернеться» до виконання Мінських угод:
«Вважаю, що конфлікт може бути врегульований за рік, якщо діяти послідовно, дотримуватися раніше досягнутих домовленостей. Якщо нескінченно відділятися, як робить Україна, то боюся, що це призведе до заморожування конфлікту»
Україна, зі свого боку, офіційно говорить про те, що не має наміру вирішувати питання з окупованими територіями військовим методом. А тільки – дипломатичним. Використовувати зброю Україна буде змушена тільки в разі відповідних оборонних заходів.
До слова, більшість втрат ЗСУ на фронті в 2021 році відбулося в результаті прицільного вогню з боку ворожих снайперів. У той же час українським снайперам заборонено працювати в зоні ООС. Про це говорить Андрій Римарук, співкерівник БФ «Повернись живим»:
«Немає бойового розпорядження на їх роботу. Кажу відверто. Це пряма вказівка з Офісу президента»
Що стосується угод, то порядок виконання домовленостей в рамках Мінського процесу залишається основним каменем спотикання по Донбасу. Свого часу саме Мінські угоди знизили градус війни в регіоні, проте в цілому, це їх єдине досягнення:
«Мінськ не зробив нічого, крім вельми оспорюваного і постійно ігнорованого перемир'я»
Джеймс Шер Обі називає сценарій з миротворцями – найбільш реалістичним з точки зору довгострокових цілей Кремля:
«Локальна ескалація, драматична і руйнівна, призведе до розміщення російських «миротворців» на нинішній демаркаційній лінії, що, ймовірно, є найбільш реалістичним варіантом»
На думку експерта, це єдиний військовий сценарій, який «відповідає спостережуваним свідченням: рух військ з Росії та мобілізація місцевих резервів ОРДЛО». Але для такого сценарію потрібен переконливий привід – початок атак з боку України.
«Ймовірна мета сьогоднішньої повзучої ескалації – спровокувати саме таку «провокацію». У 2017 році російський генерал (ГРУ, в минулому) попередив автора, що Росія може направити «миротворців», якщо Україна не виконає свої зобов'язання. Тоді сценарій визнали недоцільним. Сьогодні це сприймається інакше»
***
Те, що відбувається на Донбасі, в Криму, як і біля українських кордонів з Росією – спосіб Кремля показати, хто господар становища. У такій ситуації Україна повинна бути готовою відповідати на різні варіанти російської агресії. Плюс в тому, що нашу країну підтримує Захід і особливо США.
Ідея з «російськими миротворцями» в нинішніх реаліях – життєздатна, з точки зору інтересів Кремля в Україні. Але абсолютно не виправдана з позиції інтересів української державності, безпеки та цивілізаційного вибору.
Непримиренність України з ідеєю «миротворців» з Росії, по суті вчорашніх терористів і вбивць, не повинна стати «сюрпризом» для нашої країни на етапі загострення на фронті, якщо Кремль все ж спробує реалізувати цей сценарій для Донбасу.
