Його життя поєднало спорт високого рівня і службу на передовій: від чемпіонських помостів він пройшов шлях до командира артилерійського взводу, який брав участь у найважчих боях на сході України.
Про загибель Ігоря Гладкого повідомив Спортивний комітет України. Відомо, що він походив із села Давидів на Львівщині, а в спорт прийшов відносно пізно — у 2021 році, але дуже швидко досяг результату, який для багатьох спортсменів є результатом років роботи. Завдяки дисципліні та силі характеру він став майстром спорту України з армрестлінгу, неодноразово здобував призові місця на чемпіонатах і кубках країни та представляв Україну на міжнародних турнірах. У спортивному середовищі його описували як людину, яка не говорила зайвого, але завжди доводила все справами.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Ігор став до лав захисників у складі 45-ї окремої артилерійської бригади. Він починав як стрілець роти охорони та снайпер, згодом став командиром артилерійського взводу. Він воював на Запорізькому, Бахмутському та Лиманському напрямках, брав участь у боях за Кліщіївку, Сіверськ і Часів Яр, а як молодший сержант керував розрахунками, які нищили російську техніку та живу силу противника.
За службу був відзначений державними нагородами, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За військову службу Україні» та відзнакою Міністерства оборони «Хрест ракетних військ та артилерії». Попри війну, він не залишав спорт і за можливості тренувався, повертався до змагань і продовжував здобувати призові місця, залишаючись конкурентним і в залі, і на фронті.
Загинув Ігор Гладкий 5 травня під час виконання бойового завдання біля села Сидорове на Донеччині. У Спортивному комітеті України зазначили: «Ігор Гладкий залишиться в пам’яті як сильний спортсмен, професійний військовий, надійний побратим і людина, яка чесно робила свою справу — до останнього».