На тлі скандалу зі Скелею згадали долю злочинців з роти Торнадо
Після резонансу довкола підрозділу «Скеля» журналістка Ганна Мамонова пригадала історію роти «Торнадо», звернувши увагу на те, як завершилися судові процеси щодо її колишніх бійців та які наслідки ця справа мала для суспільства.
За словами Мамонової, про «Торнадо» вона згадала ще восени минулого року після затримання військовослужбовців Третьої окремої штурмової бригади, яких правоохоронці підозрювали у викраденні людей та вимаганні грошей. На її думку, ці події викликали асоціації зі злочинами, які інкримінували бійцям «Торнадо».
Журналістка нагадала, що у 2015 році було затримано 12 військовослужбовців роти «Торнадо». Їх звинуватили у створенні злочинної групи під час проведення АТО та скоєнні низки тяжких злочинів проти мирного населення. Серед обвинувачень були викрадення людей, катування електричним струмом, побиття, сексуальне насильство, вимагання грошей, автомобілів та іншого майна. Водночас вона зазначила, що частину епізодів так і не вдалося довести в суді, оскільки деякі свідки зникли.
У 2017 році колишнього командира вже розформованої роти Руслана Онищенка засудили до 11 років позбавлення волі. Проте, як зазначає Мамонова, він фактично відбув лише вісім років і влітку 2022 року вийшов на свободу. За її словами, на поруки Онищенка взяли радянський дисидент Степан Хмара та його дружина Роксоляна Хмара, про що вона повідомляла у соцмережах.
Після звільнення, за словами журналістки, Онищенко заявляв про волонтерську діяльність на підтримку українських військових. Також він активно веде сторінки у соціальних мережах, де публікує мотиваційні дописи та коментує судові процеси, пов'язані з п'ятим президентом України Петром Порошенком, зокрема так звану "вугільну справу".
Мамонова нагадала, що загалом у справі «Торнадо» вісім обвинувачених отримали реальні строки ув'язнення, ще четверо — умовні покарання. Лише один із підсудних визнав свою провину. За її словами, жоден із засуджених не відбув призначене покарання повністю, а більшість звільнили у 2021 році завдяки дії так званого "закону Савченко", який передбачав зарахування одного дня перебування в СІЗО за два дні позбавлення волі.
Окремо журналістка згадала про Іллю Холода, який, за її інформацією, під час відбування покарання став фігурантом ще однієї кримінальної справи. Вона стверджує, що він смертельно травмував співкамерника під час спроби сексуального насильства.
За словами Ганни Мамонової, після звільнення лише один із колишніх засуджених бійців «Торнадо» мобілізувався до лав Збройних сил України. Йдеться про громадянина Білорусі Данііла Ляшука, який загинув під Бахмутом у 2023 році.
Журналістка також нагадала про події 2018 року, коли справа «Торнадо» перебувала на розгляді Апеляційного суду. За її словами, тоді засуджені влаштували бунт у Лук'янівському СІЗО: забарикадувалися, виготовили вибуховий пристрій, поранили одного з правоохоронців та транслювали свої дії у Facebook, заявляючи про власну невинуватість. Для припинення заворушень Служба безпеки України провела штурм ізолятора.
Попри заяви про можливе посилення покарання для учасників бунту, за словами Мамонової, цього так і не сталося. Єдиним наслідком тих подій вона називає звільнення керівництва слідчого ізолятора.
Журналістка також поділилася власними спогадами про судовий процес. Вона зазначила, що слухання проходили у закритому режимі через обвинувачення у сексуальному насильстві. Представники ЗМІ тривалий час чекали завершення засідань біля будівлі суду, тоді як прихильники «Торнадо», за її словами, погрожували журналістам фізичною розправою, звинувачували їх у роботі на користь Кремля та участі у замовній інформаційній кампанії.
Під час оголошення вироку, згадує Мамонова, біля суду чергували підрозділи Національної гвардії. Періодично виникали сутички між прихильниками «Торнадо» та правоохоронцями із застосуванням сльозогінного газу. Водночас, за її словами, вона не пам'ятає, щоб когось притягнули до відповідальності за перешкоджання роботі суду чи напади на поліцейських.
Після винесення вироку здавалося, що подібні історії більше не повторяться. Проте вже після 2018 року прізвища окремих колишніх бійців «Торнадо» неодноразово з'являлися у кримінальних провадженнях, пов'язаних із замовними вбивствами, вимаганням та нападами. Саме тому, вважає вона, назва «Торнадо» стала символом подібних злочинів, так само як нині суспільство активно обговорює історію зі «Скелею».
Мамонова переконана, що проблема не зникає лише через покарання винних або розформування окремих підрозділів. Вона нагадала, що сама рота «Торнадо» була сформована після розпуску батальйону «Шахтарськ», який також звинувачували у бандитизмі. На її думку, це свідчить про необхідність усувати не лише наслідки, а й причини появи подібних явищ.
Журналістка зазначає, що війна змінює людей по-різному: хтось потрапляє на фронт уже зі схильністю до насильства, а хтось поступово переступає моральні межі під впливом пережитого. Саме тому, вважає вона, будь-які прояви жорстокості необхідно негайно припиняти, адже повернення до нормального життя після скоєних тяжких злочинів часто стає неможливим.
На завершення Мамонова висловила думку, що історія зі «Скелею» може мати довготривалі наслідки для українського суспільства. За її словами, якщо людям дозволяють перейти межу допустимого та виправдовують насильство, подолати наслідки цього буде вкрай складно.
У коментарях під дописом користувачі висловили різні погляди. Частина дописувачів підтримала позицію журналістки, наголошуючи на неприпустимості катувань та безкарності. Інші ж поставили під сумнів окремі висновки щодо справи «Торнадо», заявивши, що судовий процес міг мати політичне підґрунтя, а також наголосили, що окремі колишні бійці після початку повномасштабного вторгнення Росії воюють на передовій у складі Сил оборони України.
Своїми роздумами журналістка поділилася у Facebook.
Бійця полку Скеля взяли під варту за побиття підполковника.
СБУ перехопила документ РФ, який спростовує атаку ЗСУ на білоруський автобус.
У Білорусі заявили про причетність ЗСУ до атаки на автобус у Брянській області.
