НАЗК оприлюднило дані про покарання корупціонерів
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що з 2014 по 2024 рік українські суди конфіскували майно або кошти лише у 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення. Ще лише 0,2% підсудних отримали заборону обіймати певні посади.
НАЗК спільно з експертами Центру політико-правових реформ та за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні провело аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, за 2014–2024 роки
Це перше в Україні аналітичне дослідження, що охоплює дані за понад десятирічний період. Агентство підготувало та презентувало відповідний звіт, говориться у повідомленні.
"Результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин", – повідомляє НАЗК.
"Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП)", – зазначено у повідомленні.
За 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, зазначає НАЗК.
"Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018–2021 роках спостерігався приріст, а потім відбулося істотне зменшення, що пов'язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану", – говориться у повідомленні.
Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.
Важливо відзначити, що справи найчастіше закривалися з трьох причин: малозначність правопорушення, відсутність події/складу правопорушення та закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
"Водночас додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко – лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за ст. 172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності)", – говориться у повідомленні.
"Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Отже, попри передбачену законодавством обов'язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються", – зазначає НАЗК.
"Цікавим є те, що у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%)", – додає агентство.
Уряд запропонував законопроєкт про винагороди викривачам корупції.