Червневі події цього року стали випробуванням для політичної єдності Європи. 17 червня у пресі з'явилася інформація про те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель, напередодні саміту ЄС, має намір провести екстрений спецсамміт, присвячений міграційній проблематиці.
Приводом для такого рішення стало різке загострення питання, що давно ятрить стабільність ЄС – наплив нелегалів з Африки. За тиждень до цього Європа виявилася втягнутою у жорсткі розбірки навколо відмови з боку Італії та Мальти приймати рятувальне судно Aquarius з лівійськими біженцями. 629 чоловік, включаючи дітей та вагітних жінок, стали заручниками непримиренного протистояння європейських країн у питанні нелегалів.
На що націлені європейські країни для подолання чергового міграційного виклику і як це відіб'ється на майбутньому ЄС – у нашій спецтемі.
Як нелегали з Лівії посварили Європу
11 червня середземноморські країни Італія і Мальта відмовилися приймати біженців, які перебували на рятувальному франко-німецькому судні Aquarius, що належить благодійній організації SOS Méditerranée.
629 лівійців, серед яких 123 неповнолітніх без супроводу, 7 вагітних жінок та 11 дітей, вирушили до ЄС у результаті ряду рятувальних операцій, проведених SOS Méditerranée біля берегів Лівії.
Відповідно до закону, портові країни зобов'язані приймати судна і відкривати порти для тих, хто терпить корабельні аварії, або для судів, на борту яких знаходяться люди, врятовані з інших суден. Управління ООН у справах біженців закликало власті Італії та Мальти відкрити порти, але ті відмовилися. Офіційна причина – боротьба з нелегальною міграцією та торгівлею людьми. Міністр МВС Італії Маттео Сальвіні:
«Мальта нікого не впускає, Франція розгортає людей на своєму кордоні, Іспанія захищає свої кордони із використанням зброї. Із сьогоднішнього дня Італія скаже «ні» торгівлі людьми та нелегальній міграції»
Міністр МВС Італії З 2013 року Італія прийняла 600 тисяч мігрантів. Новий правий уряд країни виступає за посилення міграційних законів і більш справедливий перерозподіл біженців між країнами ЄС. Позицію італійської влади щодо Aquarius підтримала Угорщина.
Долю лівійських нелегалів вирішили згодою Іспанії прийняти рятувальне судно. 17 червня Aquarius прибув до іспанського порту і після фактично тижневої невизначеності у морі люди змогли зійти на землю. Франція заявила і про свою готовність частково прийняти цих мігрантів, засудивши дії Риму.
Дипломатичний конфлікт Італії та Франції
Французький президент Еммануель Макрон розкритикував владу Італії, звинувативши уряд країни у «лицемірстві та безвідповідальності». На що глава італійського МЗС відповів жорсткою критикою Франції, яка, на думку італійців, ухиляється від виконання міграційних квот ЄС, зобов'язавшись взяти піклування над 9 тисячами біженців, які прибули до Італії, чого не виконала.
«Тому я прошу президента Макрона перейти від слів до дії і завтра вранці привітати, як і обіцяла Франція, 9 тисяч мігрантів в знак особливої гостинності, а не тільки слів»
Міждержавна перепалка Італії та Франції переросла у дипломатичний скандал, по обидва боки якого вишикувалися й інші країни ЄС.
Розкол в уряді Меркель
Німеччина, яка нещодавно з такими зусиллями боролася за власну політичну стабільність, опинилася на межі розвалу урядової коаліції. Міністр МВС ФРН Хорст Зеехофер, лідер ХСС і партнер Ангели Меркель по коаліції, заявив про підтримку антиміграційної кампанії австрійського прем'єра Себастьяна Курца.
Австрія виступила ініціатором створення осі боротьби проти нелегальних біженців у Європі. І отримала схвалення міністрів внутрішніх справ Італії та Німеччини.
Розкол між Меркель і Зеєхофером – результат провалу переговорів із обговорення нового плану міністра щодо розподілу міграційних квот ЄС. Позиція глави МВС полягає в тому, щоб жорстко обмежити прийом біженців у самій Німеччині на законодавчому рівні до 180-220 тисяч чоловік. Крім цього, згідно із планом, німецькі прикордонники наділяються правом не впускати до країни тих мігрантів, яких визнали біженцями інші члени ЄС.
Ангела Меркель вважає таку політику несправедливою, а тому – не підтримала обмежувальні ініціативи свого міністра. Канцлер наполягає, Європа повинна виробити спільну позицію щодо вирішення міграційної кризи і розподілу нелегалів. У підсумку, Зєєхофер приєднався до кампанії Курца.
Для Німеччини розкол між лідерами коаліції означає ймовірну відставку частини уряду і перевибори, якщо глава МВС наважиться надати підвідомчій йому прикордонній службі право відмовляти біженцям. Розповідає DW:
Австрійська антиміграційна вісь
Канцлер Австрії Себастьян Курц виграв вибори до парламенту країни 2017 року завдяки своєму жорсткому відношенню до проблеми біженців. Скорочення міграційних квот для Австрії, урізані пільги та допомоги, боротьба із радикальним ісламом – такі ключові моменти політики глави уряду.
З 1 липня 2018 року Австрія очолить Раду ЄС і головним завданням свого головування бачить у посиленні міграційної позиції об'єднаної Європи.
«Наша головна мета – просунутися у питанні захисту зовнішніх кордонів»
Канцлер Австрії Однією з ідей є створення центрів прийому біженців за межами Європейського Союзу.
На тлі скандалу навколо прийому судна Aquarius, Курц на спільній прес-конференції з міністрами МВС Німеччини та Італії ініціював створення «осі» добровольців по боротьбі з нелегалами:
«Я думаю, що це дуже розумне співробітництво, яке сприятиме скороченню незаконної міграції до Європи»
Шляхи подолання міграційної кризи
Гостре протистояння між європейськими країнами говорить про одне: все більше держав виявляють своє небажання нести відповідальність за долі людей зі гарячих та неблагополучних точок світу та брати на себе турботи сотень тисяч нелегальних мігрантів. ЄС стоїть перед новим викликом: йти на посилення правил або домовлятися між собою і виступати єдиним фронтом.
Перший варіант – більш життєздатний і реалістичний, враховуючи проактивні позиції окремих членів ЄС. Але якщо закони посилять одні країни, це викличе хвилю обурення в інших. Адже проблема в тому, що біженці нікуди не подінуться.
Пошук єдності, яку просуває Меркель, більш ілюзорний. По-перше, прихильників цього плану стає все менше. Ті ж Франція та Іспанія, у разі відмови італійців продовжувати приймати біженців, незабаром стануть перед дилемою: збільшити навантаження на себе або приймати ті ж обмежувальні заходи. Вибір на користь другого варіанту очевидний у перспективі.
По-друге, якщо Німеччина виявиться перед перевиборами, усередині країни можуть відбутися істотні зміни на політичній арені. В сторону ультраправих сил. А тоді ідея ліберального ставлення до нелегалів відпаде сама собою.
В цілому ж, ситуація складається не тільки проти біженців, але і єдності Європейського Союзу. Праві сили і популісти здобули перемогу на виборах в Австрії та Італії, німецька ультра-права АдН зібрала практично ¼ підтримки усієї країни. Що свого часу дуже стурбувало канцлера Меркель.
Може здатися, що проблема біженців в ЄС далека від України. Але в контексті тісних зв'язків між нашою країною та Європою, це не так. Коли ЄС бореться за власне виживання в сенсі політичної стабільності та єдності, усі інші питання відходять на задній план.
Поки що Європа знаходиться в стані превентивних і точкових заходів щодо обмеження міграції. ЄС уже розуміє, що ліберальна позиція відживає. А далі – пошук рішень, які призведуть або до перезавантаження більш посиленої міграційної політики усієї Європи, або до глобального роз'єднання.
