Нормандська зустріч в Парижі має відбутися сьогодні, 9 грудня, о 17.00 за Київським часом. Важливість цієї події переоцінити складно – лідери України, Франції, Німеччини та Росії вирішуватимуть долю нашої держави та її окупованих земель. Світова преса вважає «Норманді» однією з найважливіших політичних зустрічей 2019 року.
Сьогодні вранці віце-прем'єр з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба дуже чітко сформулював те, що буде відбуватися на Нормандській зустрічі. Володимира Зеленського чекають надскладні переговори. Адже президент обмежений рядом «червоних ліній», перетин яких для України є неприпустимим.
Про зустріч в Парижі стало відомо приблизно місяця тому. За цей час у пресі з'явилися десятки експертних публікацій про те, як варто діяти, а чого краще уникати президентові при спілкуванні із Путіним і у Нормандському форматі в цілому. Наша стаття присвячена рекомендаціям Зеленському з боку експертів перед, можливо, найскладнішими переговорами на його президентському шляху.
Мир за будь-яку ціну – це програш
Проаналізувавши більшість публікацій можна зробити висновок про те, що експерти в цілому сходяться на думці: високий суспільний запит на мир не повинен застеляти очі. В цьому відношенні президенту варто пам'ятати, швидкий мир в Україні можливий тільки на умовах Путіна:
«На мій погляд, нехай краще президент Зеленський приїде з цієї зустрічі без домовленостей, ніж із такими, які можуть нашкодити Україні»
Експерти припускають, що Володимир Зеленський усвідомлює, хто такий російський президент. А тому очікування на мир в принципі – завищені. У поточній ситуації Нормандські переговори – це відповідь Зеленського суспільству. Адже президент чесно спробував піти на діалог з Путіним і публічно позначив ті червоні лінії, які відповідають національним інтересам України.
«Війну переговорами не зупинити. Єдиною метою, яка досяжна на хвилі завищених політичних очікувань, і на яку я сподіваюся, є звільнення хоча б частини полонених і заручників, яких Путін використовує як розмінну монету і додатковий важіль тиску на українську владу»
Прийнятний варіант – заморожування конфлікту
Багато аналітиків схиляються до того, що фактичне заморожування ситуації на Донбасі – найбільш безпрограшний для України варіант:
«Розведення військ, обмін полоненими – це все елементи заморожування конфлікту. Важливо, щоб заради цих кроків Україна не здавала свої стратегічні інтереси. Приклад із Цемахом показовий. Можна міняти одного українця на сотню російських найманців, згадуючи приклад Ізраїлю, але не можна обмінювати заручників на суверенітет, знову ж згадуючи приклад Ізраїлю»
Міняти мир на суверенітет не рекомендує і Мустафа Найєм, народний депутат VIII скликання. В якості поради президентові він наводить уривок з історії повоєнної Німеччини. Тоді німецький канцлер Конрад Аденауер не підтримав «мирний план» Сталіна щодо об'єднання ФРН і НДР за умови неучасті об'єднаної країни в будь-яких військових блоках:
«Конрад Аденауер був переконаний, що розвиток власної економіки, збройних сил та інтеграція в об'єднану Європу є куди більш міцною основою для майбутньої єдиної Німеччини, ніж об'єднання ФРН і НДР на гібридних умовах Москви. Канцлер не визнавав НДР, вважав її окупаційну владу нелегітимною, оскільки вони не були обрані на вільних виборах і ніколи не вів з ними переговорів. Він неодноразово передрікав падіння комунізму і був упевнений, що після цього об'єднання двох Німеччин буде неминучим»
Свою пораду Найєм завершує цитатою німецького історика і політика Карла фон Роттека: «Краще свобода без єдності, ніж єдність без волі».
Компроміси допустимі
Більшість експертів допускають ряд компромісів, які Україна може собі дозволити без істотного збитку для суверенітету:
«В якості компромісу я готовий до введення на п'ять років миротворців на всю окуповану територію для демілітаризації. На цей час готовий до контролю над такими територіями з боку авторитетних міжнародних організацій. Готовий поставити на паузу питання вступу України в НАТО при прискоренні впровадження натівських стандартів в армії. Готовий до відновлення економічних зв'язків зі звільненими українськими територіями в рамках української податкової та правової юрисдикції»
«Я б зняв економічну блокаду ОРДЛО, звичайно, на умовах повернення українським власникам «націоналізованих» підприємств. Від штучного розриву виробничих ланцюжків, втрати власності та ринку для української продукції ми не виграли нічого. Заморожування конфлікту із поновленням торгівлі, на мій погляд, оптимальний варіант на найближчі роки»
Говорячи про компроміси щодо статусу Донбасу і проведення там виборів, політтехнолог Сергій Гайдай радить спиратися на історичний досвід:
«Подивіться, наприклад, на досвід Німеччини після Другої світової війни: там вибори були запропоновані населенню тільки після тривалого процесу денацифікації. Ось і на окупованому Донбасі вибори за українськими законами можливі тільки після того, як будуть заарештовані і притягнуті до суду усі причетні до окупації»
Деоккупація Донбасу може бути ілюзією
Песимістично налаштовані аналітики вважають, що при Путіні та його імперських амбіціях, а також при ослабленні монолітності міжнародної підтримки України, домовленості про деокупацію Донбасу можуть бути пасткою для українського лідера:
«Зеленський повинен розуміти, що якщо припинення вогню на Донбасі при Путіні ще теоретично можливе, то повернення окупованих територій Донбасу і тим більше Криму – ні. Путін хоче як мінімум зберегти статус-кво на Донбасі, поклавши усю політичну відповідальність за окуповані Росією території на Україну. Його розрахунок полягає в тому, що Захід не готовий вступатися за Україну і в будь-який момент може кинути її напризволяще, в тому числі де-факто визнавши Крим російським. Бажання Зеленського закінчити війну і відновити територіальну цілісність України по-людськи абсолютно зрозуміле. Але він повинен усвідомлювати, що при Путіні це неможливо. Незалежно від будь-яких слів і навіть рішень зустрічі в нормандському форматі»
Газ – не предмет торгу з Путіним
П'ятий президент України Петро Порошенко впевнений, що розмова про транзит газу, що також буде обговорюватися в рамках Нормандської зустрічі – не повинна ставитися на чільне місце переговорів щодо Донбасу:
«Заберіть цей батіг для України з рук Путіна. Приберіть інструмент тиску на нашу країну. Переведіть газ у звичайний комерційний продукт. Нічого там робити президентам»
Крім цього, Порошенко висловився про інші рекомендації для Зеленського. Головним чином – не довіряти маніпулятору Путіну на слово і перевіряти все, що той говорить. Важливо покладатися на підтримку західних партнерів і раніше досягнуті домовленості щодо берлінської дорожньої карти виконання Мінських угод. І тримати питання врегулювання на Донбасі під кутом зору миротворчого контингенту ООН.
Екс-заступник міністра закордонних справ Лана Зеркаль пропонує президенту висунути Росії умову підписання мирної угоди, відповідно до загальноприйнятих норм міжнародного права:
«Я порадила б зараз звернутися до міжнародного права і до останніх висновків Міжнародного кримінального суду, який визначає, що в Україні міжнародний конфлікт між двома сторонами – між Україною і Росією, тому мирна угода повинна бути між Україною і Росією з гарантіями і чіткими положеннями щодо зобов'язань сторін ... Треба ставити питання про початок переговорів щодо мирної угоди»
***
Сам Зеленський зізнається, що розраховує на прогрес за підсумками Нормандської зустрічі. Але допускає відсутність такого, в силу надто діаметральних позицій з Росією. Як пише більшість експертів, для України успіхом саміту в Парижі буде сам факт зустрічі і спроби домовитися. Можливий обмін і реальне припинення вогню. Якщо президентові вдасться домогтися більшого для України, не здаючи позицій суверенітету, це буде безумовним тріумфом.
Цікаву думку у зв'язку з цим висловив британський політолог Тарас Кузьо:
«Сильна позиція України полягає у непередбачуваності Зеленського. Росіянам було простіше з Порошенком. Для них він зрозумілий. Передбачити позицію Зеленського не можуть ні західні експерти, ні українці, ні Путін. Вона постійно змінюється, як наприклад, щодо спеціального статусу Донбасу»
Чи здатний Зеленський здивувати Україну? Здатний, у хорошому сенсі. Чи готовий він прислухатися до здорових аргументів експертів, ми дізнаємося зовсім скоро, за підсумками сьогоднішньої Нормандської зустрічі.
