7 грудня Україна і МВФ вийшли на узгодження нового трирічного плану співробітництва. Міжнародний валютний фонд готовий надати Києву 5,5 млрд доларів США в рамках програми розширеного фінансування.
Досягнення результативної угоди стало можливим завдяки гарантіям, які Київ надав Фондові. У тому числі – щодо неповернення «Приватбанку» колишнім власникам-олігархам. Що повинна виконати українська влада в обмін на кошти західних кредиторів, розглянемо детальніше.
Що пообіцяли в МВФ
«Я запевнила президента у готовності МВФ підтримати політичну програму влади щодо збереження макроекономічної стабільності та підйому економіки на шлях більш високого, стійкого і всеосяжного зростання, в тому числі за допомогою нової програми, яку підтримує МВФ»
У релізі сказано, що місія Фонду «досягла угоди із владою щодо політики, яка лежить в основі нової трирічної угоди на суму 4 млрд. SDR (спеціальних прав запозичення, що у доларовому еквіваленті дорівнює приблизно 5,5 млрд – прим.авт.) в рамках механізму розширеного фінансування».
Георгієва зазначила, що дана угода ще підлягає затвердженню з боку керівних органів МВФ. А ефективність нової програми буде залежати від виконання Україною низки попередніх дій:
«Ми з президентом Зеленським погодилися з тим, що економічний успіх України у вирішальній мірі залежить від зміцнення верховенства права, підвищення цілісності судової системи і зменшення ролі привілейованих груп в економіці. І що вкрай важливо гарантувати успіхи, досягнуті у справі очищення банківської системи та відшкодувати великі витрати платникам податків в рамках механізму врегулювання проблемних банків»
Що означають «попередні дії» України
«Попередні дії», про що сказано в релізі МВФ, це пакет обов'язкових попередніх заходів, які Україна повинна виконати для отримання коштів за новою програмою Фонду.
Вирішення питання «Приватбанку»
Коли місія МВФ покидала Україну в кінці листопада, обізнані джерела говорили про те, що останньою перешкодою для узгодження нового плану фінансової підтримки є ситуація навколо «Приватбанку».
Колишній власник Ігор Коломойський намагається судовим шляхом повернути фінансову установу, оскарживши її націоналізацію. Щоб свого часу врятувати найбільший український банк від банкрутства, уряд націоналізував і капіталізував «Приватбанк» на загальну суму понад 155 млрд гривень. Відповідно до звітів міжнародної консалтингової компанії Kroll перед націоналізацією Коломойський вивів із проблемної установи біля 5,5 млрд доларів США.
Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента олігарх повернувся в Україну і розгорнув активну кампанію щодо повернення втраченого активу. У світовій пресі неодноразово писалося про сумніви на адресу Зеленського щодо здатності утриматися від «здачі» банку колишнім власникам.
Міжнародні кредитори висунули умову українському урядові – вжити заходів, які не допустять скасування націоналізації «Приватбанку» і як наслідок повернення до минулих власників. Очевидно, що вихід України і МВФ на угоду про нову програму відбувся в результаті готовності влади дати Фонду гарантії у цьому питанні.
У практичній площині йдеться про законодавчі перепони, спрямовані на захист регуляторних рішень щодо проблемних банків.
Боротьба з проблемними банками
Крім «Приватбанку» МВФ був стурбований ситуацією з українськими фінансовими установами, які свого часу були визнані неплатоспроможними і «відправлені» на ліквідацію. Щодо деяких з цих банків ліквідація була оскаржена в судовому порядку. Але в даний момент, правового механізму повернення банків, що знаходяться в процесі ліквідації, на ринок не існує.
МВФ наполягав на тому, щоб Київ прийняв таке законодавство, яке б виключало таку можливість – повернення на ринок проблемних фінансових установ, пише «Новое время»:
Вимога Фонду покликана вирішити правову колізію щодо таких банків, щоб мінімізувати ризики для стабільності банківської системи і захистити результати її очищення.
Що принесе нова програма з Фондом
Коли в Україні говорять про МВФ, на побутовому рівні мають на увазі кредитні запозичення під обслуговування певних фінансових зобов'язань уряду. В цілому, так і є. Україні необхідна зовнішня фінансова підтримка, щоб успішно пройти великі виплати за державним боргом у 2020 році. І реалізувати плани влади щодо економічного росту.
«Нас не влаштовують поточні темпи економічного зростання, і тому для прискорення зростання економіки ми спільно з нашими міжнародними партнерами маємо намір продовжувати реформи, щоб наздоганяти наших сусідів за рівнем економічного розвитку і добробуту»
У наших реаліях навколо цього питання багато політичних спекуляцій. Противники прозахідного курсу України вважають, що співпраця з Фондом шкодить країні і є кабалою для громадян.
Насправді ситуація така, і це підтверджується експертами, що взаємодія із Міжнародним Валютним Фондом, як висловився прем'єр-міністр України Олексій Гончарук – це «маркер довіри до країни» і позитивний сигнал інвесторам.
Як результат – доступ до зовнішніх запозичень під більш вигідні країні умови і менш обтяжливі для платників податків:
«Питання з МВФ не про гроші. А про довіру до економіки України. МВФ – певний маркер довіри. Є підтримка МВФ – є довіра внутрішніх і міжнародних інвесторів до стану української економіки і програми розвитку економіки, а також до дій керівництва держави. Вже, як наслідок – інвестиції і міжнародна торгівля. Великі інвестори, власники великих українських і міжнародних бізнесів, а також внутрішні експерти орієнтуються на позицію МВФ, коли оцінюють стан економіки»
Міністр фінансів Оксана Маркарова відзначила, що угода з МВФ відкриє нові вигідні запозичення для України:
«Досягнення угоди з МВФ відкриває двері до отримання 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС на дуже вигідних умовах у найближчі місяці»
Цю ж інформацію раніше озвучив посол ЄС в Україні Матті Маасікас. Очевидно, що президент Зеленський, після домовленостей з Фондом, буде сприяти прискоренню парламентської підтримки законів, спрямованих на виконання вимог МВФ про «попередні заходи» проти Коломойського і проблемних банків.
