Нове опитування показало, скільки українців хочуть усунення російської мови з офіційного спілкування

Станом на лютий 2024 року в Україні є лише 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Ще 81% українців або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.

Про це свідчать дані опитування КМІС.

За даними опитування, 66% респондентів вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування, і лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. Ще 24% відповіли, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.

Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні, 7% українців (ще 1% не визначилися із своєю позицією).

Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що українці від моменту здобуття Незалежності демонстрували дивовижно толерантне ставлення до російської мови та російськомовних співгромадян. В 1990-х, 2000-х, 2010-х і в 2020-х роках українці у всіх регіонах визнавали, що об’єктивних серйозних мовних проблем в Україні немає та, зокрема, нормально ставилися до використання російської мови в різних сферах.

Російськомовні українці разом з українськомовними були на перших місцях за соціальною дистанцією у всіх регіонах (тобто сприймалися найтепліше і найближче).

Навіть окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей не змінила цього ставлення. У 2020 році лише 30% відповідали, що російська мова становить загрозу незалежності, а 50% - вважали російську мову історичним надбанням України, яке варто розвивати (57% були переконані, що в майбутньому українці будуть переважно спілкуватися українською мовою).

«З 1990-х років ми дійсно були свідками процесу формування сучасної української громадянської нації, формування національної свідомості, у рамках якої українська мова ставала все більш відчутним державним символом, проте лишаючи російській мові присутність та безумовно не заперечуючи право людей спілкуватися цією мовою. Хоча російська влада виправдовує вторгнення тим, що в Україні нібито процвітала русофобія, але фактично критичне ставлення стало наслідком такого жорстокого вторгнення, а не було його причиною», - додав він.

Крім того, Грушецький зазначив, що треба зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях - тривалий і поступовий.

«Абсолютна більшість населення на всіх територіях мають спільний фундамент, який сприяє поступовому поширенню української мови», - констатував соціолог.

Опитування КМІС провели 17-28 лютого 2024 року серед 2008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Раніше у лютому 2024 року опитування показало, що з твердженням, що для зміцнення захисту від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах, погоджувалися лише 44% українців. У липні 2022 року з цим були згодні 60%.

Також нове опитування показало, що ставлення українців до Міжнародного жіночого дня 8 березня погіршилося ще більше. У лютому 2024 року його назвали улюбленим лише 21% українців, тоді як рік тому – 25%.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.