Новий навчальний рік: що зміниться у школах з 1 вересня 2025 року

Новий 2025–2026 навчальний рік розпочнеться зі значними оновленнями в освітньому процесі. Проте, на відміну від попередніх років, всі ці зміни є запланованими і готувалися задовго до початку нового навчального року.

Про це повідомляється на сайті «Нової української школи». 

Жодних кардинальних змін напередодні 1 вересня в організації освітнього процесу не відбудеться, заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час серпневої конференції «Освіта для мінливого світу», відповідаючи на запитання медіа «Нова українська школа». 

«Навчальний рік почнемо спокійно у плановому режимі», - пообіцяв міністр.

Дистанційне навчання

В липні 2025 року Міністерство освіти та науки скасувало наказ №1112 (7 серпня 2024) та деякі положення наказу №1115 (8 вересня 2020), які регулювали організацію дистанційної освіти в українських школах. Відповідні зміни вже зареєстровані Міністерством юстиції.

Оновлення спрямовані на вдосконалення системи дистанційної освіти в умовах війни, а також на підтримку учнів з прифронтових територій, тимчасово окупованих регіонів та школярів, які перебувають за кордоном.

Збільшення оффлайн навчання та забезпечення безпекових умов для цього залишається пріоритетом уряду.  Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і мають обмежений доступ до Інтернету, Міністерство освіти і науки вже запровадило нову модель навчання — педагогічний патронаж.

Для того, щоб дитина могла взяти участь у навчанні за цією формою, потрібно подати заявку в будь-яку школу, яка надає патронатні послуги. Перелік шкіл є на сайті МОН. 

Малокомплектні школи 

Від 1 вересня 2025 року загальноосвітні заклади (за винятком початкових шкіл, спеціальних та навчально-реабілітаційних центрів), де навчається менше ніж 45 учнів, більше не отримуватимуть фінансування з державного бюджету через освітню субвенцію. З 1 вересня 2026 року ця норма пошириться на школи з меншою кількістю учнів, а саме менше 60 осіб.

Це положення було затверджене урядом ще у березні 2024 року — в межах змін до Порядку надання освітньої субвенції, встановленого постановою Кабінету Міністрів № 6 від 14.01.2015. У роз’яснювальному листі МОН від 4 червня 2025 року зазначено, що місцеві ради мали достатньо часу для оптимізації шкільної мережі. Водночас саме органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення про кількість шкіл у громаді. Школи з менш ніж 45 учнями зможуть продовжити роботу тільки за кошти місцевих бюджетів або інших дозволених джерел фінансування. 

Реформа старшої школи 

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочинається пілотування реформи старшої школи, яка передбачає нову модель профільного навчання в 30 пілотних ліцеях. Наступний етап пілотного проєкту запланований на 2026-2027 рік - до експерименту долучаться ще 100-150 ліцеїв.

На 2027-2028 навчальний рік запланований повноцінний запуск реформи по всій України.

Реформа старшої школи — частина великої реформи «Нова українська школа», що впроваджується з 2018 року. Її головна мета — дати учням старшої школи (10–12 класи) можливість обирати напрям освіти та поглиблено вивчати предмети, які відповідають їхній майбутній професії чи інтересам.

Ліцеї та профільна середня освіта 

18 березня 2025 року у Верховній Раді України зареєстрували проєкт закону №13120 “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв”. Документ спрямований на поліпшення процесів створення та функціонування ліцеїв в Україні.

Головним комітетом для розгляду визначено Комітет з питань освіти, науки та інновацій під головуванням Сергія Бабака. Паралельно законопроєкт опрацьовуватимуть комітети з питань бюджету, антикорупційної політики, інтеграції України до ЄС, місцевого самоврядування та інші дотичні комітети.

Ініціатива пропонує суттєво оновити механізми формування мережі ліцеїв. Зокрема, передбачається відхід від моделі “закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів” (тобто закладів, які охоплюють навчання з 1 до 11(12) класу).

Однією з ключових змін є заборона для ліцеїв забезпечувати здобуття початкової освіти. Якщо у чинному Законі зазначено: «За рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти», то у законопроєкті слова та, як виняток, здобуття початкової освіти вилучені. Таким чином, пропонується чітко відмежувати початкову школу від ліцеїв.

Засновників закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, зобов’язують до 1 вересня 2027 року привести установчі документи у відповідність із вимогами цього Закону, врахувавши строки набрання чинності окремими його положеннями.

Оновлення змісту освіти 

«Освіта для життя» — нова стратегія МОН, що продовжує реформу «Нової української школи» та оновлює зміст шкільного навчання. Її головна мета — створити цілісний освітній простір, де навчальні програми, методи викладання та шкільне середовище гармонійно поєднуються, допомагаючи дітям краще пізнавати себе і світ навколо.

У концепціях описано особливості, мету й структуру кожної освітньої галузі, окреслено актуальні виклики й шляхи їхнього подолання відповідно до потреб сучасного українського суспільства. Ці документи пропонують цілісне бачення того, як має вибудовуватися навчання з 1 до 12 класу — послідовно, логічно та з урахуванням міжпредметних зв’язків.

Після обговорення концепцій і врахування пропозицій громадськості МОН розробить цифрову платформу для освітян. Пілотування торкнеться природничої, мистецької та технологічної освітніх галузей.

Новий предмет та зміни у викладанні

З 1 вересня 2025 року в українських школах запроваджується новий обов’язковий предмет “Підприємництво та фінансова грамотність” для учнів 8-х класів, а з 2026 року – для 9-х класів, з метою розвитку практичних навичок у фінансовій сфері та підприємницького мислення. Національний банк України (НБУ) спільно з МОН розробив відповідний підручник та модельну навчальну програму для цього курсу.

Програма розроблена з урахуванням вікових особливостей, включає теми з формування фінансової культури, управління особистими фінансами, банківських послуг, податків, а також основи підприємництва та реалізації проєктів, таких як “Шкільне підприємництво”.

Викладати цей предмет можуть вчителі будь-якого профілю після проходження відповідного навчання.

Також з 1 вересня 2025 року в українських школах запроваджуються суттєві зміни у викладанні предмета “Захист України” для учнів 10–11 класів, що передбачає збільшення навчального навантаження до 2 годин на тиждень (раніше 1,5–2 години) та оновлену програму, яка акцентує на практичних навичках і сучасних аспектах безпеки та оборони, включаючи домедичну допомогу, безпілотні системи та протидію дезінформації.