ОБСЄ виявилася неготовою до початку війни та діяла хаотично, проваливши евакуацію - розслідування
Незважаючи на завчасні кількатижневі попередження про можливе російське вторгнення в Україну ОБСЄ виявилась неготовою відреагувати на атаку - вона хаотично евакуювала свій міжнародний персонал з України, не подбавши при цьому про українських працівників.
Про це йдеться в розслідуванні Politico, повідомляє «Європейська правда».
Зазначається, що на момент початку війни організація мала 966 міжнародних спостерігачів та місцевих співробітників у 24 регіонах України та тимчасово окупованих районах Донецької і Луганської областей.
Генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмід лише увечері 24 лютого у Відні віддала наказ про евакуацію міжнародного персоналу з України та доручила своєму головному спостерігачеві «сприяти переміщенню членів національної місії всередину країни, де це можливо та якщо це буде потрібно».
В ОБСЄ не було оновленого плану на випадок нападу, а правила, що обмежують кількість співробітників, які можуть бути евакуйовані, поставили під загрозу життя 478 українських співробітників та їхніх родин, пише видання.
Хаос, який виник під час неорганізованої евакуації, призвів до того, що 43 куленепробивні автомобілі Toyota і Nissan опинилися в руках росії, як і низка конфіденційних даних.
Принаймні для одного колишнього співробітника цей хаос мав смертельні наслідки. 1 березня Марина Феніна загинула під час обстрілу російськими військами у Харкові.
Щонайменше шість місцевих співробітників ОБСЄ були затримані в підконтрольних Росії Донецькій і Луганській областях на сході України за нібито шпигунство та державну зраду. Троє залишаються під вартою і їм висуваються фіктивні звинувачення, які передбачають суворі вироки або, можливо, смертну кару.
Ще десятки людей у цих районах бояться залишати свої домівки через побоювання, що їх схоплять на вулиці і вони зіткнуться з подібною долей або навіть будуть примусово призвані до російських збройних сил.
Через 14 годин після першого удару російських ракет надійшов наказ евакуації 488 міжнародних членів СММ. Їх мали евакуювати конвоями.
Ті, хто працює в центральній і західній Україні, поїхали на захід і перетнули кордон Молдови та Румунії. Інші працівники, дислоковані на Донбасі, у тому числі його тимчасово окупованих районах, попрямували в Росії, звідки вирушили до Туреччини.
На те, щоб усіх членів міжнародної місії евакуювали з України, знадобилося 10 днів.
Але 478 національних співробітників з України не були частиною плану евакуації ОБСЄ. У Відні повідомили деяким членам української місії, що вони можуть спробувати слідувати за міжнародними конвоями на власному транспорті, але без гарантій допомоги на перетині кордону.
ОБСЄ заявила, що правила забороняють місцевим співробітникам офіційно приєднатися до евакуації та залишити свої рідні країни, навіть під час атаки.
На додачу ОБСЄ розірвала контракти зі своїми українськими працівниками, хоча ще в березні обіцяла продовжити їх на рік.
В ОБСЄ заявили, що це було зроблено через стурбованість тим, що співробітники можуть стати мішенню за свою роботу.
Високопоставлений чиновник ОБСЄ сказав, що розірвати контракти з національним персоналом у непідконтрольних уряду територіях було «надзвичайно складним рішенням», але додав, що це було зроблено «якщо запобіжний захід після погроз на адресу ОБСЄ».
28 квітня ОБСЄ заявила, що законсервує СММ в Україні і збереже лише основну групу до повного закриття місії пізніше цього року.
Наприкінці травня повідомлялося, що із групи, яку утримують в полоні на території ОРДЛО вдалося звільнити одного зі співробітників ОБСЄ.