Бджілка-революціонерка: як Олена Пчілка боролася за українську мову та права жінок
Олена Пчілка (справжнє ім'я Ольга Петрівна Косач) — відома письменниця і видатна громадська діячка, перекладачка, фольклористка, етнографка та справжня патріота. Розповідаємо про Олену Пчілку та її внесок в історію, українську культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття, дітей, зв'язок з фемінізмом та націоналізмом, а також цікаві факти.
Олена Пчілка: фемінізм та боротьба за жіночі права
Олена Пчілка була однією з перших українських жінок, які відкрито виступали за рівноправність та емансипацію. Її погляди на фемінізм були прогресивними для свого часу. Вона не лише підтримувала, а й практично впроваджувала ідеї про необхідність освіти для жінок, їхню участь у суспільному та політичному житті.
Олена Пчілка була однією з активісток, які брали участь у жіночому русі. У 1887 році разом з Наталією Кобринською, яку вважають зачинателькою українського фемінізму, видала жіночий альманах «Перший вінок», який заявив про право жінок говорити власним голосом та відкрито ділитися своєю творчістю.
У своїх творах, зокрема у повістях «Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва», Олена Пчілка виводила образи освічених патріоток. А у повісті «Товаришки» вона демонструє, як фемінізм і націоналізм можуть поєднуватися, втілюючи це у образі героїні Люби. Повість розповідає про емансипованих жінок, які прагнуть здобути університетську освіту та лікарський фах.
Її погляди на гендерну рівність та рівноправність жінок вплинули на виховання дітей та формування її сильної особистості.
Олена Пчілка: діти
Життя Олени Пчілки було нерозривно пов'язане з її великою та талановитою родиною. Вона була матір'ю шістьох дітей, які продовжили її справу і зробили значний внесок в українську культуру та науку:
Михайло Косач (Михайло Обачний) — видатний вчений-фізик та математик.
Лариса Косач-Квітка (Леся Українка) — геніальна поетеса, драматург, перекладачка, одна з центральних постатей української літератури.
Ольга Косач-Кривинюк — літературознавець, перекладачка, бібліографка, етнографка.
Оксана Косач-Шимановська — музикантка та педагогиня.
Микола Косач — інженер, громадський діяч.
Ізидора Косач-Борисова — педагогиня, письменниця, громадська діячка.
Олена Пчілка присвятила багато сил та енергії вихованню своїх дітей, прищеплюючи їм любов до української мови, культури та патріотизму. Вона створила унікальну інтелектуальну атмосферу в домі, що сприяла розвитку талантів кожного з її нащадків.
Олена Пчілка: фото та візуальна Історія
На фото Олена Пчілка постає сильною та вольовою жінкою.
Впевнена, з глибоким поглядом, що відображає її інтелект та внутрішню силу.
Ці світлини є цінними артефактами, що допомагають відтворити образ видатної діячки та зануритися в атмосферу того часу.
Українська націоналістка: Олена Пчілка та її патріотизм
Олена Пчілка була українською націоналісткою та присвятила своє життя боротьбі за українську ідентичність, мову та культуру в умовах імперського гніту. Вона послідовно відстоювала право українців на власну державу, на розвиток своєї мови та літератури. Її публіцистичні статті, видавнича діяльність та особистий приклад надихали багатьох на боротьбу за національне відродження.
Письменниця приділяла величезне значення вихованню дітей у національному дусі. Вона особисто дбала про те, щоб її діти, зокрема Леся Українка, змалку вивчали українську мову, історію, культуру, музику. Її дім був осередком українського духу, де панувала атмосфера любові до рідного краю. Вона прагнула виховати свідомих українців, які б розуміли та цінували своє коріння.
Вона також брала участь у громадсько-політичному житті і була помітною фігурою в Київській Старій Громаді – неформальному об'єднанні української інтелігенції, яке відігравало важливу роль у національному русі.
Вона писала прозу, поезію, драматургію українською мовою, популяризуючи її та розширюючи її можливості. У своїх статтях, які публікувалися в різних виданнях (зокрема, у журналі "Рідний край", який вона сама редагувала), Олена Пчілка постійно піднімала питання української мови, освіти, культури, захищаючи їх від русифікації та полонізації. Вона виступала за повне використання української мови в усіх сферах життя, була першою, хто виступив українською на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, незважаючи на заборону.
В багатьох творах Олени Пчілки проявляються патріотичні мотиви:
Повість "Товаришки" (1887) є одним з найяскравіших прикладів поєднання фемінізму та націоналізму у творчості Пчілки. Головні героїні – молоді жінки, які прагнуть здобути освіту та самореалізуватися, але при цьому залишаються глибоко відданими українській справі. Вони обговорюють національні проблеми, мріють про просвіту народу та виступають проти патріархальних уявлень про роль жінки.
"За правдою" (1889) — це оповідання викриває несправедливість і невігластво, що панують у суспільстві, і показує боротьбу героїні за справедливість, яка часто переплітається з українськими переконаннями.
"Світло добра і любові" (1888) — містить мотиви пробудження національної свідомості та прагнення до кращого життя для свого народу.
Поема "Юдіта" хоч і є переспівом біблійного сюжету, Олена Пчілка наповнила його українським національним змістом. Юдіта стає символом боротьби за свій народ проти загарбників, втілюючи ідею жертовності заради національного визволення.
"Козачка Олена" (1883) – у цій поемі Олена Пчілка звертається до історичної минувшини України, створюючи образ патріотки, яка активно діє в добу міжусобних чвар.
"Український народний орнамент" (1876) — наукова праця, яка є яскравим прикладом культурного націоналізму Олени Пчілки. Збираючи та систематизуючи українські орнаменти, Олена доводила самобутність української культури та її мистецьку цінність.
Олена Пчілка: цікаві факти з життя та творчості
Псевдонім "Пчілка" вона обрала невипадково – він символізував її невтомну працю на ниві української культури.
Вона була першою жінкою-членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук (ВУАН).
Олена Пчілка активно займалася етнографією, збирала народні пісні, орнаменти та обряди. Її праці з етнографії є цінним джерелом для вивчення української культури.
Одна із перших українок, яка подорожувала по всьому світу, відвідуючи різні країни та вивчаючи їхні культури.
Олена Пчілка була невтомною перекладачкою, завдяки їй українські читачі познайомилися з творами світової літератури.
Стала однією з ініціаторок заснування та активною учасницею Товариства українських поступовців (ТУП), яке відіграло значну роль у національно-визвольному русі.
Бджілка письменниця: літературна спадщина Олени Пчілки
Як бджілка письменниця, Олена Пчілка залишила по собі значний доробок, що охоплює прозу, поезію, драматургію, переклади, публіцистику та наукові праці з етнографії. Її твори відзначалися високим художнім рівнем, глибоким патріотизмом та гострою соціальною спрямованістю. Вона була майстром слова, яка вміло передавала народний дух та красу української мови. Її твори й досі залишаються актуальними, виховуючи любов до України та її культури.
До найвідоміших і найзнаковіших творів Олени Пчілки належать:
Повість "Товаришки" (1887)
"Світло добра і любові" (1888)
"За правдою" (1889)
Оповідання "Артишоки" (1907).
Оповідання "Півтора оселедця" (1908).
Поема “Юдіта”
Поема "Козачка Олена" (1883)
Патріотична та лірична поезія: "Лелека", "Діброва смутная вже листячко ронила", "Краю рідний", "Осіннє листя", "Перший сніг".
П'єса "Сужена не огужена" (1881) та п'єса "Світова річ" (1908).
Олена Пчілка є однією з основоположниць української дитячої літератури. Її твори для дітей були дуже популярними і відігравали важливу роль у національному вихованні. Це зокрема збірка "Зелений Гай. Віршики й казки з малюнками для дітей" (1914) та казки: "Про дідову дочку та бабину дочку", "Коза-Дереза", "Коржик", "Добрана пара", "Журавель та чапля", "Солом'яний бичок". А також відомі вірші: "Гарбузова родина" ("Ходить гарбуз по городу..."), "З ґринджолятами", "Сосонка", "Весняні квіти", "Годі, діточки вам спать!".
Хто така Олена Пчілка: біографія та походження
Олена Пчілка — багатогранна особистість, яка зробила величезний внесок у розвиток української культури, науки та національно-визвольного руху.
Вона (Ольга Петрівна Косач, уроджена Драгоманова) народилася 29 червня 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в інтелігентній дворянській родині. Хоча вони не були надто заможними, як великі поміщики, їхній дворянський статус забезпечив доступ до освіти та культурних цінностей, що було надзвичайно важливо для формування особистості Олени та її брата. У їхньому домі панувала атмосфера любові до книги, музики, української мови та народних традицій. Батьки не лише заохочували дітей до навчання, а й самі були прикладом інтелектуального розвитку.
Батько: Петро Якимович Драгоманов (1802–1860). Він був правником за фахом, але мав глибокі інтереси до літератури, етнографії та народної творчості. Він сам писав вірші та оповідання українською мовою. Петро Якимович походив зі старовинного козацько-старшинського роду Драгоманових, який, за деякими відомостями, мав грецьке коріння (прізвище походить від грецького "драгоман" — перекладач). Цей рід отримав дворянство ще у XVIII столітті. Наявність дворянського статусу забезпечувала певні права та можливість здобути освіту.
Мати: Єлизавета Іванівна Цяцька (1821–1868). Вона також походила з дворянського роду, який, за деякими джерелами, мав козацьке походження і був пов'язаний з відомими українськими родинами.
Олена Пчілка є рідною сестрою видатного українського громадського діяча, історика, публіциста, літературознавця та фольклориста Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895). Михайло Драгоманов був на 8 років старшим за Олену, і він відіграв значну роль у її житті та формуванні світогляду.
Михайло був дуже освіченою людиною з широким колом інтересів. Він був одним із найвпливовіших інтелектуалів свого часу і мав великий вплив на українське культурне та політичне життя. Його ідеї про європейський розвиток України, про необхідність соціальних реформ, про культурне відродження знаходили відгук у сестри.
Михайло Драгоманов підтримував сестру в її літературній та етнографічній діяльності. Хоча їхні політичні погляди згодом дещо розійшлися (Михайло був більш схильним до соціалістичних ідей, тоді як Олена дотримувалася більш націоналістичних позицій, поєднаних з фемінізмом), їхні стосунки залишалися теплими та поважними.
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова) одружилася з Петром Антоновичем Косачем у 1868 році. Петро Косач був правником, громадським діячем, а також другом її старшого брата Михайла Драгоманова. Після одруження вони переїхали до Новограда-Волинського (тоді Звягель), де Петро Косач отримав посаду голови з'їзду мирових посередників. У цьому шлюбі народилося шестеро дітей, серед яких була і всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка (Лариса Косач-Квітка).
Письменниця померла 4 жовтня 1930 року у Києві. Її поховали на Байковому кладовищі, поруч із чоловіком Петром Косачем та донькою Лесею Українкою.
Олена Пчілка: мати Лесі Українки
Олена Пчілка є матір’ю відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки. Олена була першою вчителькою, наставницею, ідейною натхненницею для своєї доньки.
Саме вона прищепила Ларисі Косач любов до української мови, літератури та історії, розвинула її талант і підтримувала у найскладніші моменти життя. Їхні взаємини були прикладом глибокої інтелектуальної та духовної близькості, що вплинуло на формування Лесі Українки як особистості та митця.
