Опублікована інструкція КГБ для спілкування із родичами розстріляних
Опублікована цинічна інструкція КГБ, як брехати на запитання родичам репресованих та розстріляних громадян.
«Стосовно осіб, розстріляних у позасудовому порядку, родичам яких уже повідомлялося про їхню смерть, як таку, що нібито настала у місцях позбавлення волі, раніше ухвалені рішення не змінювати. На запити органів соціального забезпечення про причини смерті цих осіб давати ті самі відповіді, які повідомлялися родичам», - сказано у службовій інструкції.


За оцінками істориків та правозахисних організацій, від дій радянського КДБ проти українців у період із 1954 по 1990 роки постраждали приблизно від 500 тисяч до понад 750 тисяч осіб — різною мірою.
Йдеться не лише про арешти чи табори. Системні репресії включали:
- Політичні арешти, ув’язнення, заслання — десятки тисяч осіб, особливо в 1950–1960-х роках (борці УПА, «шістдесятники», дисиденти).
- Примусове «профілактичне» оброблення — офіційна політика КДБ, яка охопила понад 200 тисяч громадян України, «для попередження антирадянської діяльності».
- Судимість за «антирадянську пропаганду» — понад 2–3 тисячі дисидентів отримали реальні строки у таборах або психлікарнях.
- Психіатричні репресії — методологічно не фіксувалися як політичні, але сотні людей були насильно ізольовані.
- Повне стеження і спроби зламу опору — тисячі письменників, священників, науковців, студентів були під цілодобовою «опікою».
Точну цифру неможливо встановити, оскільки багато документів КДБ досі засекречені або знищені ще до розпаду СРСР. Але загальний масштаб системного тиску на українців у цей період був — сотні тисяч людей, а за ширшим підрахунком (включно з родинами, які зазнали переслідувань, обмежень, втрати роботи) — понад мільйон.