Надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО, підтвердило планомірну стратегію з інтеграції нашої країни до євроатлантичної спільноти. Однак послаблення чинною владою демократичних свобод, створює ризики для цього процесу. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт, директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов. «Надання Києву особливого партнерського статусу свідчить про те, що керівництво і більшість країн-членів Альянсу, розуміють цінність співпраці з Україною. Зловживати і шантажувати Україну співпрацею з НАТО – це ниций хід нинішнього керівництва Угорщини в умовах україно-російського конфлікту на Донбасі. Безумовно, піддаватися на такий тиск не можна, ми нікуди не поспішаємо і слід просто зачекати: у демократичних країнах влада час від часу змінюється, а це означає, що, можливо з наступною угорською владою, Україні буде легше вести діалог. Натомість, розвивати співпрацю з НАТО можна попри блокування угорської сторони. Нинішнє набуття нашою країною нового партнерського статусу – яскраве тому підтвердження» «Безумовно, будь-який відхід від демократичної практики, віддаляє Україну від європейської та євро-атлантичної спільноти. НАТО сприймає недемократичні країни як загрозу, а не як партнерів. Тож будемо сподіватися, що український політичний істеблішмент це розуміє і влада не робитиме кроки, які б негативно впливали на імідж України. Звісно, рух відбувається швидше тоді, коли він консолідований. Донедавна в України така консолідація була – позиція парламенту, Офісу президента й уряду була чітко «пронатівською», без якихось вагань. Сьогодні ситуація змінилася. Хоча формально команда Зеленського говорить про продовження руху до НАТО, реальних змін не відбувається. Будемо сподіватися, що з часом це мине»
Аналітик переконаний, що здобуття такого статусу «безумовно маленька, але дуже важлива перемога для України». Експерт нагадав, що ми дуже довго до цього рухалися і нарешті долучилися до клубу держав, з якими має особливу, більш тісну співпрацю, адже статус партнерів мають не більше десятка країн. На його думку, це свідчить про те, що Захід не відмовляється від нас і реалізує планомірну стратегію з інтеграції України до євроатлантичної спільноти. Реакція Росії на таке рішення Альянсу – доказ того, що Україна рухається в правильному напрямку.
Експерт назвав спекулятивною відмову Угорщини розблокувати зустрічі комісії Україна-НАТО. На його думку, поведінка Будапешта не зашкодить подальшому зближенню Києва з Альянсом, а з часом може взагалі зникнути.
політичний експерт
Аналітик вважає нинішню політичну атмосферу в Україні складною, адже останнім часом у середовищі команди президента постійно трапляються скандали, також посилився тиск на опозицію, проукраїнські та проєвропейські сили. Водночас експерт переконаний, що ці неприємні аспекти не завадять подальшому зближенню країни з Альянсом.
Нагадаємо, 12 червня Північноатлантична рада надала Україні статус партнера з розширеними можливостями НАТО (Enhanced opportunity partner (EOP) поряд з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.
Такий статус надається країнам, збройні сили яких вже працюють із використанням стандартів НАТО, вже є взаємосумісними з арміями Альянсу – але які з тих чи інших причин або віддають перевагу тісному партнерству, а не членству (як Швеція чи Фінляндія) чи розраховують отримати членство в осяжний термін (як Грузія).
Держави, які є партнерами НАТО з розширеними можливостями, отримують допуск до актуальної інформації, що ухвалюється Альянсом; до консультацій, сертифікації, участі в навчаннях, підготовці, оперативного планування та оцінки обстановки. Доступним для України стає також обмін розвідувальними даними з НАТО. Крім того, військовослужбовці ЗСУ зможуть брати участь у роботі керівних органів Альянсу. Також країни зі статусом Enhanced opportunity partner (EOP) беруть участь у спільних місіях з НАТО на рівні, схожому до повноправного членства.
Військовий експерт Юрій Бутусов зазначив, що статус партнера з розширеними можливостями не означає, що НАТО захищатиме Україну: Альянс лише офіційно підтримав боротьбу країни з РФ.
Для подальшого поглиблення співпраці, Альянс очікує від Києва ухвалення п’яти важливих законів.
Тим часом Угорщина не зняла блокаду зустрічей комісії Україна-НАТО на знак протесту про мовні положення «Закону про освіту». Будапешт висунув Києву низку умов для скасування вето. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що «пошуки розв’язання ситуації тривають».
У Кремлі заявили, що статус України як партнера НАТО з розширеними можливостями «не сприяє зміцненню безпеки та стабільності в Європі». Керівництво Росії пригрозило вжити заходів для збереження власної безпеки.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що громадян слід поінформувати про НАТО і після цього винести питання вступу до Альянсу на референдум.
