Патріарх Київський Філарет: як духовний лідер України відзначився в православ'ї
20 березня Православна церква України повідомила про смерть почесного патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (у миру — Михайла Денисенка). Він помер "від наслідків загострення хронічних хвороб" у віці 97 років.
Про це повідомив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
«Сьогодні глибокий сум і жаль у моєму серці, як і в серцях багатьох українців, бо нині завершився земний шлях Святійшого Патріарха Філарета», — написав він.
Філарет присвятив служінню церкві понад вісім десятиліть — 81 рік від моменту вступу до Одеської духовної семінарії.
«Особа і численні добрі справи спочилого Патріарха Філарета по праву посідають особливе місце в сучасній історії як помісної Української Православної Церкви, так і в цілому України, — заявив Епіфаній. — Очоливши шість десятиліть тому Київську кафедру, Патріарх Філарет як Екзарх України, як Предстоятель УПЦ та Предстоятель УПЦ КП зробив багато для збереження церковного життя в роки радянських утисків Церкви, в час духовного відродження України та особливо в роки боротьби за утвердження церковної автокефалії».
Шлях до служіння
Майбутній патріарх народився на Донеччині. Після закінчення школи вступив до Одеської духовної семінарії, а згодом — до Московської духовної академії, яку завершив у 1952 році.
Чернечий постриг Михайло Денисенко прийняв у 1950 році. Згодом був висвячений у сан ієродиякона та ієромонаха. Із 1950-х років викладав у духовних навчальних закладах, обіймав керівні посади в церковній освіті, а пізніше став ректором Київської духовної семінарії.
У 1960-х роках Філарет обіймав важливі церковні посади, зокрема був призначений екзархом України та архієпископом Київським і Галицьким. У 1968 році отримав сан митрополита.
Упродовж десятиліть він був однією з найвпливовіших фігур у церковному житті, а також виконував обов’язки фактичного керівника Російської православної церкви в період хвороби патріарха Пімена.
Боротьба за незалежність української церкви
Після проголошення незалежності України у 1991 році Філарет став одним із головних ініціаторів надання українській церкві автокефалії. Він скликав собор, який проголосив курс на повну церковну незалежність.
У 1992 році, після конфлікту з Російською православною церквою, Філарет був позбавлений сану, однак не визнав цього рішення і долучився до створення Української православної церкви Київського патріархату.
У 1995 році його обрали патріархом Київським і всієї Руси-України. Під його керівництвом УПЦ КП активно розвивалася — кількість парафій зросла з кількох сотень до понад п’яти тисяч.
Філарет послідовно виступав за створення незалежної української церкви та домагався її міжнародного визнання.
Створення ПЦУ та конфлікт
У 2018 році в Україні було створено Православну церкву України. Філарет погодився на ліквідацію УПЦ КП та об’єднання церков, що стало ключовим кроком для отримання томосу про автокефалію.
На Об’єднавчому соборі предстоятелем ПЦУ обрали митрополита Епіфанія.
Втім уже невдовзі між Філаретом і новим керівництвом ПЦУ виник конфлікт. Філарет заявляв, що домовленості, досягнуті під час собору, не виконуються, і продовжував вважати себе патріархом Київським.
Він наполягав, що Українська православна церква Київського патріархату не була ліквідована, проводив богослужіння та висвячував священнослужителів. Судові процеси щодо цього тривали кілька років і завершилися підтвердженням ліквідації УПЦ КП.
Духовний заповіт і останні роки
У своєму духовному заповіті Філарет наголошував, що вважає себе пожиттєво обраним предстоятелем і патріархом Київським. Він також закликав до створення єдиної української церкви, незалежної як від Москви, так і від Константинополя.
«Цей устрій забезпечить духовну незалежність і зміцнить національну ідентичність українського народу, сприяючи його єдності перед викликами сучасності», — зазначав він.
Попри тривалий конфлікт, у листопаді 2025 року митрополит Епіфаній відвідав Філарета, і вони разом провели богослужіння в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві.
Останні роки життя Філарет приділяв увагу підтримці українських військових і полонених, а також духовній діяльності.
Значення постаті
Філарет був однією з ключових постатей українського православ’я, чия діяльність суттєво вплинула на формування незалежної церкви в Україні. Його життєвий шлях — від ієрарха Російської православної церкви до патріарха Київського — відображає складну та суперечливу історію українського православ’я кінця ХХ — початку ХХІ століття.
Його роль та спадщина залишаються предметом дискусій, однак беззаперечним є те, що Філарет став символом боротьби за автокефалію української церкви та її духовну незалежність.
Ми писали, що помер почесний патріарх Православної церкви України Філарет (ім’я в миру: Михайло Антонович Денисенко). Йому було 97 років.
