Під скорочення потрапило українське бюро The Washington
Редакція The Washington Post провела масштабні скорочення, звільнивши близько третини журналістів — понад 300 із приблизно 800 співробітників. Під хвилю звільнень потрапило й українське бюро.
Про це повідомила журналістка та режисерка документальних фільмів Марія Ульяновська у Фейсбуці.
WaPo були серед небагатьох американських медіа, що відкрили офіс в Україні для повноцінного висвітлення війни.
Про кадрові рішення повідомили на тлі тривалого внутрішнього конфлікту в редакції, який тривав публічно кілька тижнів. Виконавчий редактор Метт Мюррей пояснив скорочення фінансовими труднощами. За даними The Wall Street Journal, у 2024 році видання зазнало близько $100 млн збитків.
The Washington Post із 2013 року належить засновнику Amazon Джеффу Безосу. Під час купівлі він заявляв, що робить це, аби «забезпечити виживання життєво важливого для демократії медіа». Водночас володіння одним із ключових друкованих видань Вашингтона дало мільярдеру вагомий політичний і суспільний вплив.
Останні півтора року WaPo переживає глибоку трансформацію. Напередодні президентських виборів у США 2024 року Безос скасував заплановану редакційну колонку на підтримку Камали Гарріс проти Дональда Трампа. Це стало першим гучним публічним втручанням власника в редакційну політику, що спричинило відставки журналістів і редакторів, а також бойкот частини читачів.
Згодом у виданні перебудували відділ opinion. Безос заявив, що він має представляти «широке коло думок» із фокусом на «особисті свободи та вільний ринок». На початку 2025 року співробітникам також запропонували добровільні звільнення з компенсаціями, після чого кілька провідних журналістів перейшли до конкурентів.
Коментуючи ситуацію, Метт Мюррей визнав редакційні прорахунки: однією з помилок було створення матеріалів «з однієї перспективи — для вузького сегмента аудиторії».
Профспілка журналістів The Washington Post у відповідь заявила, що якщо Безос більше не готовий інвестувати в місію, яка визначала газету поколіннями й служила мільйонам читачів, то «Washington Post заслуговує на кращого власника».
На тлі повідомлень про те, що Безос інвестував понад $40 млн (ще $35 млн — у виробництво) у документальний фільм про Меланію Трамп, збитки в $100 млн виглядають радше приводом, ніж повноцінним поясненням масових звільнень, зазначають американські медіа.
Загалом журналістика у США переживає складний період. Під час недавнього брифінгу журналістка CNN Кейтлан Коллінз поставила Дональду Трампу запитання щодо файлів Епштейна. Президент відповів, що «пора рухатися далі».
На уточнення про справедливість для жертв він перейшов до особистих випадів, заявивши, що Коллінз «не посміхається, бо бреше».
