На тлі інтерв'ю Юлії Мендель підозра Єрмаку вже не виглядає як сенсація — хіба що як така собі «сенсація другого порядку».
Це ще одне попередження президенту, що наступним може бути він. Перший етап «Міндіч-гейту» був спрямований на повалення Єрмака. Зараз ми бачимо удари і по Умерову, і спроби «добити» Єрмака. Звісно, це дуже прозорий натяк, що наступним фігурантом може стати вже президент. А враховуючи інтерв'ю Мендель — розумієте, до Такера Карлсона, у якого аудиторія майже 90 мільйонів глядачів, люди випадково не попадають. Їх туди завжди приводять. Хто це зробив? Може, помста ексголови ОП Андрія Богдана, як знати? Але виходить такий дивний збіг обставин: коли одночасно діють і НАБУ, і з'являється інтерв'ю Такеру Карлсону, яке живого місця не залишає від знайомого нам всім імені президента.
Я вважаю, що це останнє попередження перед вже досить потужним тиском на президента. В якому напрямку? Можливо, щоб він пішов на поступки з точки зору укладення мирної угоди, або щось інше. Але за цим всім маячить як мінімум перегрупування більшості у Верховній Раді і, скоріше за все, за деякий час і поява нового уряду. Тобто мова йде про боротьбу за владу. Що ж стосується підозри Єрмаку — зрозуміло, що за українських реалій якщо людина втратила формальний статус, через певний час вона втрачає і реальний вплив. Саме це відбувається зараз із Єрмаком. Гадаю, що на кілька років Єрмак перетворюється на клієнта НАБУ, а за таких умов вирішувати з ним якихось питань бажаючих буде небагато.
Андрій Золотарьов
