На мою думку, підписання цієї декларації в Парижі — це насамперед політичний жест, а не реальна перспектива руху до завершення війни.
З одного боку, європейські країни не можуть ігнорувати факт війни в Європі, яка стала наймасштабнішою війною сучасного світу. З іншого боку, говорити всерйоз про те, що вони відправлять контингенти і будуть реально допомагати, зараз не виходить, тому що Росія не сприймає цієї логіки і Росія, безумовно, сприймає війська країн НАТО як війська країн НАТО. Я не бачу причин, за яких Росія повинна змінити свої підходи в даному випадку і чому вона має толерувати ситуацію, за якої війська країн НАТО опиняться на сотні кілометрів ближче до російського кордону, ніж вони там були. Відповідно, все це — політичний жест, але нам потрібно більше практичних дій, тому що справи з відкладеним ефектом зараз нам не дуже сильно допомагають.
Нам потрібно, щоб ми були в позитивному тренді для європейців. Тобто це інтеграція України не тільки в роумінг з Європейським Союзом, але і робота з українською промисловістю, інвестування в українську оборонку, та подальші дії, спрямовані на те, щоб Україна відчувала себе ну хоча би тим самим кандидатом в члени ЄС. А так дуже складно зараз говорити про реальну євроінтеграцію. Це на сьогоднішній момент таке собі «геополітичне плацебо». І я б хотів би, щоб ми до цього підходили максимально тверезо.
Для мене дуже показово, що американців представляють спеціальні посланники Трампа. Це все добре, але це не урядовці, і це свідчить про те, що Сполучені Штати продовжують бути в річищі того, що вони не будуть посилювати свою безпекову присутність в Європі, але і намагаються вибудовувати гібридні контакти з Російською Федерацією. Такою є реальність, і ми маємо в цій ситуації покладатися виключно на себе.
Євген Магда
