26 квітня Україна згадує річницю Чорнобильської аварії. 34 роки тому теплові вибухи на четвертому енергоблоці атомної електростанції і подальше руйнування реактора біля Прип'яті у Київській області спровокували найбільшу техногенну та екологічну катастрофу в світі.
Шкоду від Чорнобильської катастрофи країна відчуває й донині, в багатьох аспектах. До загальної кількості загиблих, постраждалих, економічних наслідків та екології додаються щорічні пожежі, які з року в рік спалахують в зоні відчуження.
Чому горять чорнобильські ліси, які збитки несе Україна і як попереджати умисні підпали в зоні відселення – проаналізували у спецтемі.
Ситуація сьогодення
Станом на 27 квітня, в зоні відчуження продовжують тліти кілька осередків загоряння, повідомляє Держслужба України з надзвичайних ситуацій:
«У зоні відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення підрозділами ДСНС надається допомога Держагентству з управління зоною відчуження у гасінні пожеж на території Луб'янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 2 осердь тління пеньків, залишків деревини та торфовищ в ділянках пройдених вогнем»
У гасінні задіяно 1059 чоловік і 234 одиниці спецтехніки, включаючи шляхопрокладачі ЗСУ та авіацію. З вертольотів ДСНС скинуто понад 5 тонн води. Інженерною технікою прокладено близько 1 тисячі км мінералізованих смуг – ґрунтових шляхів, використовуваних для зупинки вогню.
У службі також повідомляють про те, що радіаційний фон у Києві і по області в межах норми і не перевищує звичайних значень.
Як все починалося
Про пожежі в Чорнобильській зоні стало відомо 4 квітня. Масштаби поширення вогню були настільки потужними, що загасити основні осередки вдалося тільки через 10 днів. Тривале гасіння мнс-ники пояснювали погодними умовами:
«У Чорнобилі дуже великі площі і, на жаль, погодні умови не дозволяють працювати дуже швидко, тому що вітер роздуває по всій території, у зв'язку з сухою зимою у нас засуха. Тому пожежа поширювалася дуже швидко, стрімко. Зараз вона локалізована, але на таких площах відбувається тління на місці згарища»
На окремих ділянках сильний спалах відновився 16 квітня, через шквальний вітер. У соціальних мережах пройшло повідомлення, що вогонь впритул підійшов до самого «Укриття», де зберігаються залишки реактора, а також до могильника ядерних поховань. У владі загрозу цим об'єктам спростували.
Найскладнішою територією загоряння пожежники називали місцевість біля селища Рудьки, Іванківського району Київської області:
«Найскладніший осередок пожежі знаходиться поблизу села Рудьки, де вживаються всі можливі заходи для недопущення переходу пожежі на територію Республіки Білорусь. Інші два осередки поблизу сіл Россоха і Крива Гора не несуть загрози лісовим масивам та іншим територіям зони відчуження»
Ці ділянки рятувальники ліквідовують до сьогоднішнього моменту.
Наслідки пожеж
Згідно з даними Держагентства з управління зоною відчуження, 30% від згорілої площі – це ліси. Решта – трава, поля та озера. Критична інфраструктура не постраждала, але були аварійні відключення ліній електропередач, розповів глава агентства Сергій Калашник 25 квітня. Пізніше президент Володимир Зеленський уточнив, що у вогні згоріло 11 тисяч гектарів лісу.
У прес-службі НАЕК «Енергоатом» розповіли, що згоріли території колишніх сіл Лелів, Копачі, Поліське, Грезля, Рудня-Грезлянська, Ковшилівка, Варовичі, Буда-Варовичі, Мартиновичі, Смарагдовий, Волхов і Чистогаловка. Також постраждав «Рудий ліс», на який у 1986 припали найбільші викиди радіації після аварії, і закрите військове містечко «Чорнобиль-2».
Пожежі в зоні ЧАЕС, Житомирської області та сильний вітер призвели до того, що у Києві і по області, починаючи з 16 квітня, забруднення повітря перевищувало норму в 2-3 рази. На Великдень, 19 квітня, у столиці України зафіксували найвище повітряне забруднення в світі. При цьому, як запевняють екологи, рівень радіації залишався в нормі.
Заступник міністра МВС Антон Геращенко повідомив, що на ліквідацію пожеж в зоні ЧАЕС уряд виділив 145 млн гривень. Влада визнає, без допомоги волонтерів рятувальникам було б набагато складніше витримувати навантаження, пов'язані з ліквідацією вогню.
Версії слідства
Офіційною версією пожеж у Чорнобильській зоні вважається малосніжна зима і суха лісова підстилка, повідомила 19 квітня прес-служба МВС. Також поліція розглядає версію «людського фактору» - необережне поводження з вогнем та спалювання сміття, що призвело до займання ділянок сухої трави і подальше неконтрольоване поширення вогню.
13 квітня поліція затримала місцевого жителя, який спалював відходи, залишки викинув на суху траву, що спровокувало пожежу. Разом з тим, версію навмисного підпалу не виключають, заявив радник міністра МВС Зорян Шкіряк:
«У МВС України не виключають, що ситуація із пожежами, яка відбувається навколо столиці, спочатку у Чорнобильській зоні, а тепер і в Житомирській області, може бути результатом спланованої диверсії. Зараз все вказує на те, що це могла бути заздалегідь продумана кампанія, із розрахунком напрямку вітру. Мета замовників та організаторів зрозуміла: спроба дестабілізації ситуації, нагнітання істерії і посилення панічних настроїв серед населення в умовах карантину та протидії поширенню коронавірусу»
За словами прес-секретаря Держслужби з надзвичайних ситуацій у Київській області Вікторії Рубан на підпал вказують ряд фактів:
«Ми не даємо однозначних версій, але факт в тому, що осередки займання знаходяться у важкодоступних місцях. По-друге, їх було дуже багато в різних місцях і іноді – на відстані десятків кілометрів. Після повної ліквідації пожеж співробітники поліції з'ясовуватимуть, чи були це підпали»
Думки про підпали висловлюють і експерти. Глава Асоціації чорнобильських туроператорів і член Громадської ради Державного агентства України з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко наводить аргументи на користь версії про навмисний підпал:
«По периметру Чорнобильської зони, де живуть люди, є село Рагівка, село Старі Соколи, село Дитятки. Місцеві там дійсно часто спалюють суху траву. Але пожежі у центрі Зони відчуження ніяк не можуть бути пов'язані з тими жителями, які зараз затримані (затриманий від 13 квітня – прим.авт.). По-перше, відстань між цими пожежами (в селах і Чорнобильській зоні) по прямій становить не менше 30 км . А це багато. По-друге, кілька вогнищ в самому центрі зони з'явилися після того, як почався підпал сухої трави в селах Рагівка і Старі Соколи. Всі пожежні бригади, з якими ми говорили на місці, впевнені – це підпал. і коли загорівся лівий берег Прип'яті, всі в один голос сказали: не міг вогонь, навіть за допомогою сильного вітру, перелетіти через широку річку»
По супутниковій карті пожеж від NASA можна подивитися траєкторію вогню – яким чином пожежа, що почалася на правому березі Прип'яті, змогла «переправитися» через річку?
Ємельяненко вважає, що після того, як в зону заїхали антидиверсійні групи МВС, які шукають причетних, «територія пожежі стала зменшуватися». Підпалювати зону ЧАЕС можуть з кількох причин, вважає експерт:
«Є кілька версій. Перша – спроба приховати нелегальні лісопилки, які промишляють у Поліссі. Друга – стакери. Вони не раз викладали у соцмережі, як влаштовують підпали у Чорнобильській зоні. Вони так розважаються. Третя версія: хтось намагався пожежею дестабілізувати ситуацію як усередині країни, так і поза. У багатьох, хто пережив Чорнобильську катастрофу в 1986 році, слова «Чорнобиль горить» викликають паніку. Цим легко маніпулювати»
Якою б не була офіційно встановлена версія, висновок один – у Чорнобильську зону не складає труднощів проникнути, як і організувати «розвагу» або диверсію. Чому так відбувається?
Висновки, що робити
Заступник міністра Авакова Антон Геращенко визнає, зона відчуження – територія, яка охороняється недостатньо. Щоб боротися як з «людським фактором» пожеж, так і з навмисними підпалами, необхідні сучасні технології: використання безпілотників, обладнаних інфрачервоними камерами для своєчасної фіксації загорянь.
«Це обладнання великих лісових масивів відеореєстраторами для контролю в'їзду/виїзду, щоб потім можна було встановити, хто у момент загоряння знаходився поряд із місцем, звідки почалася пожежа»
Крім цього, необхідно правильно чистити ліс, кажуть в ДСНС та експерти. Чого в останні роки не проводилось, також визнають в МВС:
«Справа в тому, що останні 30 років в лісах практично не проводилася робота по створенню спеціальних протипожежних просік, завдання яких і була зупинити горіння лісу по певних кварталах, не даючи пожежі поширитися і прийняти катастрофічних розмірів. Ось чому зараз рятувальникам та військовим доводиться продиратися крізь густу гущавину, щоб зупинити пожежу і дати можливість під'їхати до місця гасіння легким пожежним машинам»
Європейський підхід до охорони лісу, вважає Геращенко, полягає в тому, щоб попереджати вогонь, а не боротися з його наслідками. І своєчасне розчищення лісу – найдоступніший спосіб.
Що стосується матеріальної відповідальності за наслідки пожежі, вони повинні покладатися на Держагентство з управління лісовим господарством, як це практикується у Білорусі, радить Геращенко:
«У Білорусі управління лісового господарства оплачують усі витрати рятувальників на ліквідацію лісових пожеж: паливо, харчування, відрядження, ремонт техніки і так далі. Логіка проста – лісгоспи отримують дохід від продажу лісу і його похідних. Значить, вони ж повинні дбати про збереження лісу, оберігати його від знищення лісовими пожежами, а не тільки отримувати доходи»
Така політика повинна застосовуватися і в Україні. Це буде стимулом для лісгоспів вкладати кошти в охоронні заходи і більш ефективно попереджати пожежі.
Пошуки причетних до навмисного вогню – це відповідальність силових структур. Але і покарання за заподіяння шкоди в результаті пожеж – також потрібно систематично посилювати.
***
Версія про підпал Чорнобильської зони поки не підтверджена. Але і не спростована. Слідство триває. На превеликий жаль, територія ЧАЕС – не єдиний осередок неконтрольованого полум'я по Україні. Масштабні пожежі в Житомирській області, в результаті чого згоріло кілька сіл, розглядаються МВС як диверсії.
Вогонь став випробуванням і для православних святинь у багатьох куточках України. 24 квітня горів Успенський чоловічий монастир в Одесі. 21 квітня – Гамаліївський жіночий монастир на Сумщині. 15 квітня згоріла дерев'яна церква святої Параскеви в селі Лукавці Чернівецької області. 14 квітня вогонь знищив частину храму в Люботині Харківської області. 12 квітня сильно постраждали приміщення Свято-Успенського чоловічого монастиря у селищі Липки Рівненської області. В Одесі та Липках на місці подій були знайдені запалювальні суміші.
Питання, хто стоїть за усіма цими злочинами, залишається відкритим. І в контексті масштабів збитку, це виклик для всієї країни, адже попереду півроку спекотного сезону.
