Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців» (реєстр. №14295)
Законодавча ініціатива в контексті фіскальної політики
У сучасній практиці податкового регулювання України спостерігається тенденція до посилення фіскального тиску, обумовлена як внутрішніми потребами бюджету, так і зобов’язаннями перед міжнародними кредиторами. У цьому контексті законопроєкт №14295 є спробою законодавчо закріпити принцип стабільності податкового законодавства (презумпцію стабільності), що є однією з ключових засад податкового права, але часто ігнорується на практиці.
Документ пропонує внести зміни до підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, доповнивши його новим пунктом 15. Юридична конструкція проекту побудована у формі прямої заборони (мораторію) на погіршення правового становища платників податків, що обрали спрощену систему оподаткування.
Casus Belli: що саме блокує цей законопроект?
Важливо розуміти, що цей документ є прямою опозиційною відповіддю на конкретні плани уряду, оприлюднені напередодні. 18 грудня Міністерство фінансів винесло на обговорення революційний проект змін до Податкового кодексу (щодо статті 181 ПКУ).
Урядова ініціатива передбачає скасування «ПДВ-імунітету» для спрощенців з 1 січня 2027 року. Мінфін пропонує зобов'язати всіх ФОПів (незалежно від групи), чий річний дохід перевищує 1 мільйон гривень, реєструватися платниками ПДВ. Це фактично перекреслює суть спрощеної системи для малого бізнесу, змушуючи їх вести складний бухгалтерський облік ПДВ або йти в тінь.
Законопроект №14295 покликаний зіграти на випередження і заблокувати цю реформу ще до її ухвалення, встановивши мораторій на зниження порогу ПДВ-реєстрації.
Аналіз регуляторного впливу та механізм «мораторію»
Ключовим елементом законопроекту є встановлення часового репера — 1 січня 2026 року. Саме станом на цю дату пропонується «заморозити» правила гри для малого бізнесу. З точки зору юридичної техніки, це створює запобіжник проти майбутніх законодавчих ініціатив, які можуть звузити права ФОПів. Проект встановлює імперативну заборону на зміну суттєвих елементів податку:
Ставки та база оподаткування. Законодавець прагне унеможливити будь-яке підвищення відсоткових ставок єдиного податку або розширення бази (наприклад, включення до доходу сум, які зараз туди не входять).
Критерії допуску. Документ блокує можливість перегляду переліку дозволених видів діяльності (КВЕДів) та кола контрагентів. Це прямий захист від ідей заборонити ФОПам 3-ї групи працювати з юридичними особами, що часто обговорюється як метод боротьби з «оптимізацією зарплат».
ПДВ-бар'єр. Законопроект №14295 юридично забороняє зменшувати граничний обсяг доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Це «червона лінія» для пропозиції Мінфіну про поріг в 1 млн грн.
Конституційний аспект та посилання на статтю 22
Автори законопроекту застосували цікавий правовий прийом, прямо вказавши в тексті закону, що порушення норм цього мораторію вважається порушенням частини третьої статті 22 Конституції України. Ця конституційна норма гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, законопроєкт намагається надати податковим пільгам та режимам статус конституційно захищених прав, що є дискусійним питанням у конституційному праві, проте є сильним аргументом у правозахисній площині.
Ризики правозастосування та колізії
Слід звернути увагу на слабкі місця цієї законодавчої конструкції. Головна проблема полягає у принципі lex posterior derogat legi priori (пізніший закон скасовує попередній). В українській правовій системі не існує механізму, який би забороняв Верховній Раді у майбутньому скасувати цей мораторій іншим законом.
Отже, якщо в майбутньому парламент, виконуючи умови меморандуму з міжнародними партнерами, прийме закон про реформу спрощеної системи (той самий закон про ПДВ з 2027 року), він просто одночасно скасує і цей пункт перехідних положень. Тому, з практичної точки зору, цей законопроект є скоріше політико-правовою декларацією та тимчасовим бар’єром, який ускладнює, але не унеможливлює податкові зміни.
Висновок
Законопроект №14295 — це спроба створити «заповідник стабільності» для малого бізнесу і тактичний хід для блокування ініціативи Мінфіну про загальну «ПДВ-ізацію» ФОПів. Його прийняття створило б суттєві гарантії для підприємців, забезпечивши збереження спрощеної бухгалтерії. Однак, враховуючи фіскальні плани уряду та тиск щодо наповнення бюджету (очікуваний ефект від ПДВ-реформи оцінюється у 40 млрд грн), перспектива проходження цього мораторію через парламент виглядає як складне політичне протистояння.
