Посадовці задекларували криптовалюту майже на 839 млн грн
Посадовці та члени їхніх сімей задекларували криптовалюту на майже 839 млн грн. Найбільші суми цифрових активів вказали чиновники зі столиці, а серед найпопулярніших криптовалют у деклараціях — Tether, Bitcoin та Ethereum.
Крім крипти, НАЗК також проаналізувало закордонну нерухомість, витрати за кордоном, готівку та дорогоцінні метали, які вказали декларанти.
За результатами перевірки декларацій за 2025 рік Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовці та їхні родичі володіють криптовалютою на загальну суму майже 839 млн грн.
У відомстві нагадали, що криптовалюта є активом, який посадовці мають обов’язково вказувати у своїх деклараціях. «Криптовалюта — віртуальний актив, який підлягає декларуванню. Посадовці відзвітували, що мають на кінець 2025 року криптовалюти на загальну суму майже 839 млн грн», — повідомили у НАЗК. Найчастіше у деклараціях зустрічалися такі криптовалюти:
- Tether (USDT) — понад 278 млн грн;
- Bitcoin — понад 150 млн грн;
- Ethereum — понад 100 млн грн;
- Ripple — понад 46 млн грн;
- Binance Coin (BNB) — понад 9 млн грн.
Найбільші криптоактиви вказали посадовці з Києва. Загальна сума задекларованої ними криптовалюти становить майже 265 млн грн. Також значні обсяги цифрових активів задекларували чиновники з Одеської області — понад 99 млн грн, Київської — понад 70 млн грн, Дніпропетровської — понад 63 млн грн та Закарпатської — понад 57 млн грн.
Власниками криптовалюти стали державні службовці різних категорій. Зокрема, чиновники категорії В задекларували понад 109 млн грн у криптоактивах, категорії Б — понад 52 млн грн, категорії А — понад 19 млн грн.
Мільярди за кордоном і нерухомість у різних країнах
НАЗК також проаналізувало, скільки коштів посадовці витрачали за межами України у 2025 році. Найбільше грошей, згідно з деклараціями, витрачали у Туреччині — понад 1,15 млрд грн. На другому місці опинилася Австрія із витратами понад 698 млн грн, а на третьому — США, де посадовці витратили майже 297 млн грн.
Окремо агентство звернуло увагу на нерухомість за кордоном. Посадовці та члени їхніх сімей задекларували 3904 об’єкти нерухомості за межами України загальною вартістю понад 4,1 млрд грн. Найбільше таких об’єктів розташовані у:
- Німеччині — 757 об’єктів;
- Польщі — 503;
- Іспанії — 282.
Більшість задекларованої нерухомості — це квартири. Їх у деклараціях вказали 3064. Також посадовці задекларували 362 житлові будинки. За даними НАЗК, найдорожча закордонна нерухомість у сукупній вартості розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Готівка, валюта і дорогоцінні метали
У деклараціях посадовці також вказали значні суми готівки. Найчастіше гроші зберігають у гривні, а серед іноземних валют лідерами залишаються долар США та євро. Водночас у деклараціях можна знайти готівку майже у 90 валютах світу. Серед них, зокрема, угорський форинт та японська єна.
Ще один великий актив — дорогоцінні метали. За даними НАЗК, посадовці та члени їхніх сімей задекларували такі активи на понад 1,2 млрд грн. Із цієї суми самі декларанти вказали дорогоцінні метали на понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей — майже на 248 млн грн
Що далі робитиме НАЗК
У НАЗК пояснили, що автоматична перевірка декларацій допомагає знаходити можливі ризики, але не може повністю замінити детальну перевірку. Логічний та арифметичний контроль порівнює інформацію з декларацій із даними державних реєстрів та інших інформаційних систем. Однак така система не завжди може виявити активи, якими людина фактично користується, якщо вони не зареєстровані офіційно.
Тому декларації з найвищими показниками ризику направляють на повну перевірку. НАЗК уже почало перевіряти декларації за 2025 рік. Водночас частина декларацій із низьким рівнем ризику пройшла автоматизовану перевірку — таких було 40,3% від усіх, які могли її пройти.
У відомстві наголошують, що аналіз декларацій є лише одним із елементів фінансового контролю. Для виявлення можливих порушень також використовують повні перевірки та моніторинг способу життя посадовців. Про це повідомили у НАЗК після аналізу декларацій за допомогою логічного та арифметичного контролю.
В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулося публічне обговорення на тему «Лобіювання в Україні: оподаткування діяльності та роз’яснення НАЗК щодо застосування законодавства про лобіювання», організоване Національною асоціацією лобістів України.
