![Після закінчення війни в Україні масово розлучатимуться сімейні пари: інтервʼю з правозахисницею Катериною Власюк Після закінчення війни в Україні масово розлучатимуться сімейні пари: інтервʼю з правозахисницею Катериною Власюк](https://cdn.ua.news/wp-content/uploads/2023/10/divorce.jpeg?998073)
З початком повномасштабної війни в Україні збільшилася кількість випадків домашнього насилля. Проте за 2022 рік статистика розлучень значно не збільшилася, тому що «паперові формальності» пари залишали «на потім», а натомість фізично розставалися.
Катерина Власюк, правозахисниця жінок, учасниця трьох реформ в сфері сімейного права, авторка поправок до відповідних законопроектів, у бліц-інтервʼю для UA.NEWS розповіла про те, яка ситуація у питаннях розлучення та домашнього насилля в Україні зараз.
У Києві 1 жовтня Катерина також виступила на форумі жіночого лідерства SUPERWOMAN. Там теж підняла тему розлучень.
![](https://cdn.ua.news/wp-content/uploads/2023/10/f07728d6d983.jpeg)
Як ви потрапили на SUPERWOMAN?
Катерина Власюк: Я вже виступаю тут 7 чи 8 раз. Мене регулярно запрошують. Вперше мені написала Катя (Катерина Смортич, продюсерка форуму – ред.) та покликала виступити. Сказала: «Слухай, на другий день форуму треба виступити, розкажи про себе». А я про себе ніколи не розповідала, усе про розлучення.
Цьогорічна тема форуму «резильєнтність» дуже крута. Але я думаю, що ми вже з нею зжилися, спочатку це зробили, а потім лише дізналися, як вона називається.
Як змінилася ситуація з розлученнями в Україні із початком повномасштабної війни? Чи є позитивна або негативна динаміка у самих процесах розлучення? Можливо, зважаючи на війну, люди розлучаються легше, без скандалів та складних судових процесів?
Катерина Власюк: З початком повномасштабної війни ситуація з розлученнями не змінилася. Процедура також залишається незмінною. Так, є багато розлучень, але є й багато шлюбів. Це нормальне явище, тому що ми доживали радянську ментальність про те, що треба «раз і на все життя». А війна, як і пандемія коронавірусу, дала можливість зрозуміти, що кожен має право обирати, не обовʼязково терпіти. Це просто свобода вибору.
Розлучаються тільки ті, хто хочуть розлучатися. Інші продовжують спроби зберегти сімʼю.
Як змінилася статистика розлучень в Україні з початком повномасштабної війни?
Катерина Власюк: За минулий 2022 рік збільшилася кількість шлюбів. Мало хто розлучався, тому що пари формально просто розʼїжджалися і не знали, що буде далі.
Тому статистика розлучень за 2022 рік абсолютно не показова. Справжні цифри вже будуть опубліковні у 2024 році. Зараз люди просто розстаються фізично, а формальні процеси залишають на потім.
Чи часто у вашій практиці трапляються процеси, коли розлучаються сімʼї, де хтось є військовим?
Катерина Власюк: Офіційні розлучення пар, де хтось є військовим, сьогодні є не частим випадком. Але після закінчення війни вони будуть масовими. Тому що є фіктивні шлюби, коли дівчата одружуються з військовими для вигоди. До того ж, поширеними будуть посттравматичні синдроми у людей, які повернулися з фронту, а це теж складно пережити другій половинці.
Сьогодні ми досі у суспільстві вважаємо розлучення якимось жахом. Це не жах, це просто вибір: сьогодні я обрала цього чоловіка, завтра іншого. Це свобода. Треба до цього ставитися простіше.
Чи є показовий приклад історії розлучення, де хтось із пари є військовослужбовцем?
Катерина Власюк: У нас є справа, де хлопець-військовий під Марʼянкою на фронті. Його дружина із Запоріжжя виїхала з початком повномасштабної війни за кордон до Німеччини. Там почала пити, вживати наркотики. Їх дитині, яка з мамою, чотири роки, її забрали соціальні служби.
І чоловік, будучи під обстрілами, вирішує питання, як зробити так, щоб його дитину не віддали на усиновлення в німецьку сімʼю. І ми паралельно їх розлучаємо у Запоріжжі. Допомагаємо йому вибудувати комунікацію із соціальними працівниками. Він не може виїхати, вона там на лікуванні, а дитину, якщо через пів року її не заберуть, віддадуть на усиновлення. Тому трагедій вистачає. Не надихаюча історія, але правдива.
За статистикою ваших справ, як часто жінки потерпають у процесі розлучення?
Катерина Власюк: Я думаю, не можна виділити когось, хто більше потерпає від розлучень. Усі від цього страждають, і жінки, і чоловіки.
Наприклад, якщо жінка знайшла іншого чоловіка, то вона вже налаштована на вихід. І не потерпає, бо думками вже в інших стосунках.
Потерпають і чоловіки. Бувають різні ситуації. У нас просто досі немає культури розлучення. Але ще колись батько апріорі не боровся за дитину, йому було байдуже. Зараз у нас навіть є категорія батьків, які хочуть бути з дітьми, але це вже теж «перекос», тому що вони діють через викрадення.
Це проходили всі правові системи. Тому нам потрібен лише час та законодавство.
Як має змінитися законодавство України у питаннях щодо домашнього насилля? Що ви робите для цього?
Катерина Власюк: Я працюю над законами Про домашнє насилля, Про відповідальне батьківство, Посилення відповідальності за несплату аліментів. Пройшла три реформи. Але зараз законопроєкти дуже погано «йдуть». Хоча і запускали петиції, і просили підтримки. Вцілому, це питання зараз не на часі, хоч я з цим і не погоджуюся.
Це питання поки не важливе у суспільстві, поки в Україні йде війна. Але мені, як юристу, важливо продовжувати про це говорити.
Люди теж можуть писати про важливість побудови законодавства. Важливо, змінити закони і, можливо, як у Америці, внести покарання за викрадення дитини мамою чи татом. Щоб батьки розуміли, що не можна чинити насилля над дитиною
Чи почастішали випадки домашнього насилля із початком повномасштабної війни?
Катерина Власюк: З початком повномасштабної війни кількість випадків домашнього насилля значно збільшилася. 170 тисяч звернень зафіксували лише за пів року.
Збільшилася кількість саме звернень. Самого насилля, ймовірно, більше не стало, але все більше людей частіше дзвонять у поліцію, що є важливо.
Як зараз організації, державні структури захищають українців від домашнього насилля?
Катерина Власюк: Є закон. Він працює. Когось більше захищають, когось менше.
Перше, що має зробити жертва домашнього насилля – звернутися до поліції. Або до суду, залежно від ситуації. Це також збір доказової бази, підтримання позиції, що людина – жертва. Також це робота з психолом. Механізм дій є різним і залежить від того, яким конкретно є випадок. Але найперше і спільне у будь-якому разі – це звернення до поліції.
Нагадаємо, 30 вересня та 1 жовтня у Києві відбулася масштабна подія – SUPERWOMAN Forum. Це перший в Україні форум у форматі Women2Women, створений жінками спеціально для жінок. Зі своїми промовами виступили 24 спікери, які розповідали про реальні бізнес-кейси, мотиваційні секрети, ділилися з аудиторією лайфхаками та потужною експертизою soft skills. Детальніше про захід розповідають UA.NEWS.