Днями глава правління «Нафтогаз України» Андрій Коболєв висловився на користь приватизації компанії.
Топ-менеджер вважає, що частковий або повний продаж НАК у приватні руки вирішить масу питань, включаючи високу матеріальну компенсацію для управлінців держпідприємства. Сценарій приватизації не підтримують у парламенті. Що з цього приводу думають експерти і керівництво «Нафтогазу» – розберемо детально.
Коболєв: ніщо не заважає приватизувати «Нафтогаз»
«Після анбандлінгу нічого не заважає «Нафтогаз» приватизувати, він коштує масу грошей ... Частково, повністю, як виберуть. І закінчиться дискусія про зарплати у «Нафтогазі». Компанія приносить дуже багато грошей у бюджет. Це факт, більше за інших. Усі говорять: «Вона приносить гроші, але нам не подобається, що менеджмент отримує ринкову зарплату, тому що компанія державна». Ніхто ж не обговорює зарплати в ДТЕК»
голова правління «Нафтогаз України» На переконання Коболєва, приватизація вирішить й інші важливі питання:
«Якщо держава хоче зберегти донора бюджету, зняти дискусію про зарплати, поліпшити корпоративне управління, щоб, можливо, отримати ще більше грошей, і одноразово отримати істотну суму від цієї компанії – є дуже простий спосіб. Ми давно пропонуємо як мінімум міноритарний пакет випустити на біржу. Якщо результат сподобається, продати і все інше»
голова правління «Нафтогаз України» Топ-менеджер вважає, що за три роки «Нафтогаз» можна підготувати до виходу на IPO:
«Усі монопольні функції з компанії вийшли. Ризиків для енергетичної безпеки країни при нормальному регулюванні ми вже не бачимо. Зробіть крок, і закрийте дискусії»
голова правління «Нафтогаз України» Реакція влади
Глава комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус прокоментував ініціативу Коболєва. Народний депутат вважає, що в поточній ситуації «Нафтогаз України» не може бути приватизований:
«Дійсно, після проведення анбандлінгу (відокремлення ГТС – прим.авт.) газотранспортна система виведена з управління Нафтогазу і переведена в окрему компанію (яка також знаходиться у власності держави). Але підземні сховища газу залишаються у структурі Нафтогазу. А недавно прийнятий нами закон говорить, що підземні газові сховища можуть бути тільки у власності компанії, 100% корпоративних прав якої належить державі. Тому у нинішньому вигляді Нафтогаз не може бути ані приватизований, ані навіть виведений на IPO»
Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Щоб провести приватизацію, вважає Герус, «Нафтогаз» повинен передати свої ПГС іншій державній компанії, що, на його думку, малоймовірно.
Урядовий законопроект про приватизацію
3 лютого Кабінет Міністрів подав у Раду законопроект про приватизацію. Згідно з цим документом, уряд заборонив продаж у приватну власність 219 стратегічних державних підприємств.
Щодо групи компаній «НАК «Нафтогаз України» зафіксоване формулювання на заборону приватизації:
Як пояснюють експерти, в теорії це відкриває можливості для міноритарної приватизації «Нафтогазу»:
«Теоретично, це можливо. Якщо припустити ситуацію, що НАК погодиться передати бізнес газових сховищ і залишитися тільки добувачем і постачальником газу. Тоді буде компанія, якою керуватимуть спільно держава і приватний власник»
Приватизувати не можна продати
Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко вважає, що питання приватизації НАК – політичне. І залежить від рішення у владі. Якщо керівництво країни вважатиме за доцільне продаж компанії, менеджмент проведе підготовчу роботу:
«Завдання менеджменту – зробити так, щоб Нафтогаз був завжди готовий до приватизації. А завдання політиків – вирішувати, робити це чи ні»
виконавчий директор «Нафтогазу» Разом з тим, Юрій Вітренко зазначає, що в даний момент компанія не готова до приватизації:
«До того, як говорити про приватизацію Нафтогазу, потрібно багато спочатку зробити. Зараз це не робиться і у поточних умовах Нафтогаз приватизувати не можна»
виконавчий директор «Нафтогазу» Думку топ-менеджера поділяють й інші експерти. Олена Павленко вважає, що у нинішніх умовах говорити про приватизацію передчасно:
«З огляду на структуру та функціонал «Нафтогазу», а також законодавчі обмежувачі, ймовірно, що заяви про його можливу приватизацію слід трактувати як спробу керівництва НАК викласти ідею на публічне обговорення і зрозуміти рівень підтримки і критики з боку різних стейкхолдерів»
Якщо підсумувати, виходить, що продаж одного з найбільших «постачальників» коштів до державного бюджету України – справа політична і ризикова, з огляду на специфіку українського енергетичного ринку. Законодавчі бар'єри поки що унеможливлюють приватизацію «Нафтогазу», та й сама компанія до цього не готова.
Разом з тим, досвід з анбандлінгом НАК і створенням незалежного оператора ГТС свідчить про те, що політична воля на швидкі та ефективні рішення для лібералізації газового ринку існує.
Урядовий законопроект №2831 про приватизацію спрямований на розгляд до Верховної Ради. Як швидко народні депутати візьмуть його в роботу і наскільки вони готові схвалити можливості продажу, хоча б часткового, стратегічних об'єктів України – дасть попередні відповіді на ідеї Андрія Коболєва щодо приватизації «Нафтогазу».
