Доки Україна добивається прогресу у виконанні вимог для отримання членства в ЄС, європейські політики зважують на вигоди та ризики для власних країн. Що пишуть західні ЗМІ про перспективу приєднання України до блоку та як цей процес впливає на безпеку всього Європейського континенту - читайте в огляді UA.NEWS
Фактор безпеки
"Жахіття двох світових воєн спонукали Францію, Західну Німеччину та інші країни об'єднатися і створити те, що сьогодні називається Європейським Союзом. Сімдесят років потому війна повернулася на континент. З руїн на Україні знову прокидається щось схоже на настрої, які хвилювали батьків-засновників ЄС. Наразі йдеться про прийом до ЄС дев'яти нових членів, включно з Україною", - пише видання.
Наголошується, що допомога Євросоюзу для України була б набагато меншою, якби кілька держав-членів ЄС не мали із нею кордонів, не були дотичні до територій, які є зоною бойових дій. Крім того, залишаючи сусідні країни у сірій зоні, Брюссель відкриває двері для дестабілізації континенту будь-яким силам, насамперед режиму путіна.
Водночас у найбільш впливових державах ЄС правлячі політичні сили закликають не заволікати із розширенням. Так, члени коаліційного уряду Німеччини підтримують рекомендації експертів щодо розширення ЄС на тлі наростаючих геополітичних ризиків.
"Вступ нових членів відповідає інтересам ЄС і зробить його сильнішим, стабільнішим і безпечнішим", - заявила Шанталь Копф, представниця "зелених", додавши, що "європейські та демократичні інституції перебувають під атакою", більше, ніж будь-коли", - пише Euractiv.
"За часів, коли центри сили формуються навколо регіонів, ЄС сигналізуватиме про те, що він недостатньо сильний, щоб діяти як згуртована регіональна держава, якщо він відкладе інтеграцію частин свого власного географічного регіону", - наголошує видання.
Фактор економіки
Щойно Україна стане державою-членом ЄС, для неї буде виділено фінансування в сотні мільярдів євро у вигляді субсидій. Це означає, що ці кошти не дістануться деяким іншим країнам, які зараз розвиваються за рахунок європейських субсидій. Крім того, Україна стане повноцінним учасником європейського ринку. Такими перспективами вже зараз незадоволені у деяких європейських столицях. І роздратування лише зростатиме. Про що свідчить поведінка Польщі, Словаччини та Угорщини. Їхні уряди пішли проти рішення ЄС і продовжили ембарго на експорт українського зерна.
Щоб оскаржити це рішення Київ звернувся до Світової організації торгівлі. Натомість у Варшаві заявили, що це дестабілізує польський ринок і діє на користь українським олігархам. "Я чітко сказав Єврокомісії, а також українському уряду і президенту: або ми отримаємо продовження ембарго, або введемо його самі…Не може бути, щоб українські олігархи управляли ринком зерна в Польщі", – наголосив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Єврокомісія хоча й не погодилася з позицією Польщі, Словаччини та Угорщини, але змушена представляти їх у слуханнях в СОТ. "Це жахливий результат для України та Європейського Союзу загалом. Незрозуміло, як президент Єврокомісії допустив, щоб імпорт зерна по "Шляху солідарності ЄС" переріс у двосторонню польсько-українську конфронтацію", - сказав Девід Клейманн, експерт брюссельського аналітичного центру Брейгеля, пише Politico.
Есперт наголошує, що обмеження на імпорт не тільки завдають економічного удару Україні - агропродукція приносила дві п'ятих її експортних доходів до повномасштабного вторгнення росії. Але вони також порушують правила єдиного ринку ЄС.
Економічний блок питань, зокрема сільське господарство, безсумнівно, стануть найважчою частиною переговорів щодо вступу України в ЄС. Як зазначає Politico, "володіючи чвертю сільськогосподарських угідь Європи - і одними з найродючіших ґрунтів у світі - Україна має потенціал зруйнувати Єдину сільськогосподарську політику, згідно з якою субсидії прив'язані до розміру ферм".
Фактор реформування ЄС
Офіційні переговори з Україною щодо членства в ЄС можуть розпочатися у грудні, але Євросоюз повинен розпочати реформи в середині блоку, сказала президент Європарламенту Роберта Метсола в інтерв'ю виданню The Guardian.
"Якщо вони йдуть швидко, то і ми повинні відповідати цій швидкості… Я очікую конкретного результату, тому що найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили перед цим народом завдання і терміни, які самі не можемо виконати", - зазначила глава Європарламенту.
За її словами, Європейський Союз має розпочати масштабні зміни, щоб підготуватися до приєднання України до своїх лав. Йдеться про реформи включно зі скасуванням торговельних тарифів і наданням Києву повного доступу до внутрішніх ринків.
Внутрішні реформи ЄС не повинні затримувати вступ тих, хто готовий приєднатися. Крім того Євросоюз має врахувати, що існуючі протиріччя можуть ускладнитися, коли членів блоку стане більше, наголошують у західних ЗМІ."Союзу необхідно переосмислити свою внутрішню роботу: більший ЄС не стане кращим, якщо він зайде в глухий кут. Щойно кількість членів збільшиться до 36, було б нерозумно дозволяти уряду однієї країни накладати вето на колективні дії. Як це відбувається зараз у сфері закордонних справ і оподаткування", - пише The Еconomist.
Крім того, аналітики вказують на необхідність запровадження санкцій проти деяких країн, які є членами ЄС, але намагаються провадити власну політку. Йдеться про Угорщину та Польщу, "які кинули виклик нормам ЄС, під якими вони підписалися. Якщо клуб хоче ризикнути з новачками з хиткою репутацією керівництва, у нього повинні бути механізми покарання за погану поведінку".
Фактор місцевих виборів
Зміна політичного ландшафту у країнах ЄС, а згодом - і в Європейському парламенті, теж є одним із факторів, що впливають на рух України до Євросоюзу.
Це вже демонструють Польща і Словаччина, де у розпалі виборчі кампанії. Так, у Словаччині фаворитом парламентських виборів стала партія колишнього прем'єр-міністра Роберта Фіцо, відомого проросійськими поглядами. А це підвищує ймовірність того, що країна вже не буде прихильною до України.
"Можливо, це не найбільша країна Європи, але вибори в Словаччині цими вихідними можуть призвести до того, що ще один проросійський євроскептик долучиться до групи лідерів разом із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном", - пише Politico.
Тривожні процеси відбуваються і в Італії, Польщі та Угорщині. У цих країнах націоналістичні та популістські праві вкоренилися, змінюючи політичний ландшафт і стаючи потенційним провісником того, що станеться на виборах до Європейського Союзу наступного року, зауважують аналітики агентства Bloomberg.
Від зміни державної політики не застрахована навіть Німеччина – один із прихильників України. "У політиці з'являється нова брутальність, оскільки суспільство йде шляхом поляризації до США…А вкрай права партія "Альтернатива для Німеччини" посідає друге місце в національному рейтингу", - пише Bloomberg.
Загальні вибори 2025 року, найімовірніше, призведуть до зсуву уряду ФРН вправо, і це може уповільнити процес приєднання нових країн, визнають німецькі прихильники розширення Євросоюзу. "Переговори про членство можуть тривати багато років, якщо не десятиліття, і регрес не є рідкістю", - пише видання Euractiv, водночас додаючи, що нинішні шанси на розширення блоку є "такими великими, якими вони не були вже багато років".
Нагадаємо, найбільше розширення Євросоюзу відбулося у 2004 році, зокрема до ЄС приєдналися Латвія, Литва, Естонія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Кіпр, та Мальта. У 2007 р. до ЄС вступили Болгарія та Румунія. Останнє розширення ЄС відбулося 1 липня 2013 року, коли до лав ЄС приєдналася Хорватія.
