Проукраїнське населення витісняють з окупованого Криму, а власників українських паспортів переслідують: головне з інтерв'ю постпреда в ООН

Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця заявив, що РФ в окупованому Криму витісняє проукраїнське населення, проводить примусову паспортизацію та переслідує власників українських паспортів.

Дипломат в інтерв’ю Радіо свобода також розповів про наступні резолюції Генасамблеї по Криму, визнання Росії агресором і перспективи водопостачання анексованого півострова. Усе інтерв’ю за хвилину.

 «Щоб почати розмову про постачання води, РФ має визнати, що вона – країна-окупант». І лише потім росіяни зможуть звернутись до влади України з офіційним проханням розглянути питання води, «а не з погрозами, з істериками». На сьогодні від держави-окупанта таких звернень не надходило. Кислиця нагадав, що за гуманітарним правом, «уся відповідальність за медичні, харчові, побутові та соціальні питання лежить на країні-окупанті».

Слова Наталії Поклонської, ніби ООН вважає, що в окупований Крим слід дати воду є маячнею. Оскільки ні Радбез, ані Генасмаблея не ухвалювали жодних подібних рішень. Більше того, «ніхто з чиновників секретаріату ООН не вважає Поклонську офіційним представником Криму». У противному випадку він не зможе лишитись чиновником ООН. Позови кримських підприємств проти України через збитки унаслідок припинення водопостачання – «це крик відчаю.

РФ переселила в окупований Крим десятки або навіть сотні тисяч росіян, виганяючи звідти українське і кримськотатарське населення шляхом утисків. «Перспектива вимивання проукраїнського населення в Криму реальна. РФ намагається максимально витиснути з Криму усіх, хто міг би виступати проти окупанта». Зміна демографічного складу окупованої території є порушенням гуманітарного права і згадується в останній резолюції ООН щодо Криму.

Окупанти проводять примусову паспортизацію жителів анексованого півострова, що теж є грубим порушенням гуманітарного права і має «конкретні судові перспективи». Однак «тут не може бути огульного засудження кримчан, які були вимушені отримати російські паспорти». Оскільки власники українських паспортів в окупованому Криму переслідуються. «На власників українських паспортів тиснуть, щоб вони позбулися цих паспортів». Тому ця проблема має бути не предметом мітингів, а предметом окремої і делікатної розмови з жителями окупованих територій. «Навіть, якщо окупанти змусять чи українців, чи росіян, чи кримських татар порвати свої українські паспорти, вони все одно залишаються громадянами України».

Україна винесе на Генасамблею ООН у 2020 дві резолюції щодо окупованого Криму: про порушення прав людини та про мілітаризацію. Українські резолюції якісні, бо з кожним роком їх текст доповнюється і вдосконалюється. Наприклад у резолюції 74 Генасамблеї додали обов’язок РФ як країни-окупанта дотримуватись гуманітарного права у Криму.  Резолюції Генасамблеї «є важливим чинником у розгляді судових справ як у Гаазі, так і Страсбурзі». Якби Генасамблея не визнала статус Криму як окупованої території, багато країн захотіли б з ним торгувати.

Якщо Генасамблея ООН визнає РФ агресором, це «полегшить дії в рамках Організації Об'єднаних Націй і в судах щодо притягнення агресора до відповідальності». Однак за міжнародним правом Росія є агресором, хоча і не хоче цього визнавати. Водночас «Ніхто в світі не має сумніву, що Росія – сторона конфлікту».