Рада підтримала законопроєкт для старту масштабної житлової реформи

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт «Про основні засади житлової політики», що дає старт масштабній житловій реформі в Україні. Це рішення підтримали 232 депутата.

Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що актуальність ухвалення цього законопроєкту саме зараз – виконання одного з багатьох індикаторів програми Юкрейн Фасіліті, яка надає Україні 50 млрд євро до 2027 року. 

Виконання «житлового індикатору», — остаточне ухвалення законопроєкту №12377 до 4 кварталу цього року, принесе Україні 300 млн євро, зазначила Шуляк.

Нова житлова політика розпочинає реалізовуватись з моменту ухвалення законопроєкту №12377 у другому читанні, додала Шуляк. 

Водночас для повноцінного початку житлової реформи будуть створені і ухвалені ще два важливі законопроєкти – «Про фонд соціального житла» та законопроєкт про управління цим фондом. 

В раді вже розпочали роботу над першим документом, оскільки дедлайн його ухвалення по Юкрейн Фасітілі – 4 квартал 2026 року.

Шуляк також підкреслила, що реформа житлової політики передбачає, що для тих громадян, які не мають фінансової змоги купити житло, буде запроваджено два формати тимчасового житла – соціальна оренда і оренда з правом викупу.

«Обидва механізми вже багато років ефективно працюють у ЄС і ми максимально адаптуємо їх під українські реалії – так, щоб це дійсно працювало і максимально ефективно закривало потребу у житлі. Зокрема, буде і тимчасове службове житло», — пояснила нардепка.

Житло, яке можна взяти в соціальну оренду, буде надаватись з державного і муніципального фондів соціального житла.

«Це буде і нове житло, що спроруджуватиметься за державних кошт, і державно-приватне партнерство, але головне, що ми зможено у такий спосіб нарешті добудувати всі наші довгобуди – наслідок діяльності недобросовісних забудовників і не тільки», — повідомила Шуляк.

Раніше Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12374-д, який стосується реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Більшість економічних аналітиків сходяться на думці, що гральний сектор - повноцінний учасник економічної системи. Метою такого бізнесу, як і будь-якого іншого, є отримання прибутку. Організатори азартних ігор можуть бути зацікавлені в діяльності тільки тоді, коли вона є прибутковою, а держава забезпечує формування та реалізацію відповідних умов. Тільки в умовах грамотного регулювання оператори гемблінгу будуть створювати нові робочі місця, а держава отримувати відрахування в бюджет. Тому не дивно, що питання зміни податкового навантаження наразі залишається одним з найважливіших для подальшого розвитку ринку.