Це літо може запам'ятатися багатьом не тільки стихією, що розбушувалася, але і втратою для багатьох спортсменів аеродрому «Чайка». Так, останній день весни став чорним для любителів парашутного спорту та спортивної авіації України. 31 травня 2018 року було усунуто з посади начальника аероклубу «Чайка» Василя Руснака. Це стало однією з віх рейдерського захоплення підприємства «Центральний аероклуб ТСО України імені О.К. Антонова», яке є власником аеродрому. Наслідки цієї події, якщо зловмисникам вдасться задумане, будуть фатальні для столичного спортивного аеродрому. По-перше, рейдери не зацікавлені в подальшому розвитку – у них зовсім інші і вельми корисливі інтереси. По-друге, прецедент відкриє «ящик Пандори» для подальшого захоплення інших аналогічних підприємств.
Мотиви рейдерів зрозумілі і вони на поверхні – захоплення території (а це близько 130 гектарів у Київській області) і подальший продаж дорогого майна.
В середині квітня цього року під приводом занесення до електронного реєстру з боку Товариства сприяння обороні України були затребувані статутні документи підприємства «Центральний аероклуб ТСО України імені О.К. Антонова». У тому числі документи про право на нерухомість. Не копії, а оригінали. Природно, їх в підсумку ніхто не повернув або цей випадок претендує на рекорд по найдовшому скануванню документів. Правда в тому, що це був перший етап рейдерського захоплення.
Потім розпочалася «перевірка». Яка повинна була відбутися за планом, складеним ще за часів радянського союзу, російською мовою, без прив'язки до актуальної реальності. Тобто, досліджувати питання ніхто і близько не збирався. Документ йде корінням в 60-ті роки минулого століття зі згадуванням Міністерства оборони СРСР. Пізніше рейдери зрозуміли, що ступінь неадекватності серйозно перейшов межу, тому було складено другий план з перевірки парашутної ланки.
Далі за наказом нинішнього глави ТСОУ Сергія Кошина прибула група осіб нібито з приводу нового інвестиційного проекту і з метою «приведення в порядок» справ підприємства. З подальших дій стало ясно, що під цим словами малося на увазі банкрутство. Проте, за наказом ТСОУ його представникам було надано бухгалтерські документи і договори. Все було скопійовано. Але через кілька днів процедура повторилася. Потім знову з метою тиску на співробітників аеродрому «Чайка». Також періодично продовжувалися і терміни перевірки – зараз вона пролонгована до 7 серпня цього року.
Окремо варто зауважити і те, що люди, які затіяли процес знищення підприємства, прикриваючись боротьбою за майбутнє авіаспорту - не мають ніякого відношення до авіації. Більш того, комісія в Центральному аероклубі цілком складається з осіб, які є найманими працівниками в ТСОУ, але при цьому не є членами ТСОУ. Цікаво й те, що начальник перевірочної комісії, а також колишній депутат, Юрій Прокопчук сам себе призначив в.о. начальника аероклубу.
«Розуміння того, яким чином функціонує аеродром, яка нормативна база, у людини немає. При знайомстві заявив про те, що йому пропонували посаду заступника Генерального прокурора, але захотів «залишити слід в авіації» при тому, що завершив кар'єру військового штурмана в 2002. Згадав він про те, що авіатор, коли запахло баришем. Справа в тому, що вже давно йде боротьба навколо аеродрому «Чайка» з метою його забудови. І саме ідеолога цього процесу Володимира Грибанова взяли до штату після мого відсторонення. Він відкрито лобіював свій інтерес з 2006 року, але тоді йому не вдалося знайти підтримки. Доходило до пропозицій про отримання житла після забудову»
«В даний момент Прокопчук використовує цифровий підпис Руснака. Вони вилучили всю документацію і печатку підприємства. Документи про держреєстрацію також вилучили. Фактично це є рейдерським захопленням. Крім того, вони відкрили, невідомо яким способом рахунок в Приватбанку з підписом Прокопчука»
Хижі плани некомпетентних в питаннях авіації людей також і небезпечні. Ціна невірних рішень, пов'язаних з польотами – людські життя. Швидше за все, саме з цієї причини – щоб знизити власні ризики – рейдери запропонували Василю Степановичу Руснаку, льотчику з міжнародним ім'ям і людині з величезним авторитетом в авіації України, продовжити співпрацю в якості пілота.
В цілому, відсторонення Руснака в кінці травня викликало гостру реакцію і в соцмережах.
«На аеродромі «Чайка», аеродромі, де тренується збірна України з парашутного спорту, аеродромі, який зустрічав Папу Римського Іоанна Павла Другого, відомий у світі, і є гордістю України та Києва, відбуваються події, дуже схожі на спробу рейдерського захоплення керівництвом ТСОУ, колишній ДОСААФ, об'єднання громадян «Центральний аероклуб ТСОУ Антонова» .У цій ситуації немає вертикального підпорядкування, незважаючи на збіг абревіатур, і по суті, одна юрособу намагається перехопити керівництво цивільною організацією, іншої юрособи. І все б нічого – але саме зараз на аеродромі проходить підготовку до чемпіонату Європи жіноча збірна України зі стрибків з парашутом. Точніше, вже не проходить»
На жаль з часу написання поста ситуація не тільки не покращилася, але і продовжує розвиватися в нездоровому руслі – країна все ще може втратити черговий аеродром, а український спорт зробить гігантський крок назад.
[default_title text="Повітряні афери"]
Щоб краще зрозуміти суть того, що відбувається і цілі які переслідує ТСОУ, варто придивитися до цікавого випадку, що стався в середині весни. У квітні «в допомогу» аероклубу без його погодження було куплено 12 парашутів для виконання спортивних стрибків – безпосередньо за підписом керівника ТСО Сергія Кошина. При цьому, парашут з ранцем в Америці коштує 465 доларів, сам парашут - 120 доларів. Але ВЗГ «вдалося» його придбати за 41 тисячу гривень (більше, ніж 1500 доларів). Куди і кому пішла різниця – можна тільки здогадуватися.
Коли парашути привезли в аероклуб, з'ясувалося, що самі парашути американські, і не використовуються в США з 2008 року через надзвичайну травматичності. Крім того, вони військові, а не для виконання спортивних стрибків. У програмі випробувань даного парашута було зазначено, що ранці для нього шила одна українська компанія.
«Рюкзаки пошиті в Україні, але системи причеплення запасних парашутів зняті зі старих радянських систем. В актах випробування парашутів зовсім не зазначено застосування запасних парашутів. Ми зв'язалися з американською компанією, виробником цих парашутів, і з'ясували, що в Америці вони використовуються тільки з певною системою. А в інструкціях наших запасних парашутів написано, що вони використовуються тільки з радянськими системами. Тобто сьогодні керівництво ТСО хоче вести комерційну діяльність, тільки підписувати ніхто не хоче. Хто на себе буде брати відповідальність за стрибки з парашутами, які не пройшли випробувань?»
З усього викладеного випливає, що керівництво ТСОУ не сильно хвилює здоров'я і життя членів аероклубу і випробувачів. Звичайно ж, в результаті, з заморським придбанням ніхто не стрибав і зараз вони чекають списання після закінчення терміну експлуатації.
А ще раніше інвестори за сприяння ТСОУ планували побудувати на аеродромі «Бузова» злітну смугу. Але і тут, жадібність перемогла компетентність і вилізла боком заповзятливим функціонерам, які потім вирішили відіграти своє пізніше.
«Роботи почалися, але виявилося, що побудувати смугу на аеродромі "Бузова" не так просто. Потім ці інвестори відмовилися від проекту, оскільки багато труднощів і занадто високі вимоги з часом поставили представники ТСОУ. Я роз'яснював, які проблеми стоять: що не можна просто прокласти асфальтову смугу і літати з неї, а це пов'язано з труднощами щодо узгодження проекту, будівництва та реєстрації як об'єкта нерухомості. І, звичайно, податки, які збільшаться майже на півмільйона гривень. Унаслідок цього я отримав наказ про продовження перевірки в Центральному аероклубі»
Описана ситуація, по суті, і спровокувала подальше рейдерське захоплення. Також новий Начальник управління авіації та спорту Юрій Прокопчук озвучував наміри організувати на аеродромі «Бузова» пасажирські авіаперевезення в усі обласні центри. На тлі загального ажіотажу навколо перельотів, лоукостерів і планів Кабміну з розвитку авіаперевезень ідея зрозуміла. Але в даному випадку вона знову видає некомпетентність автора, оскільки для таких авіаперевезень потрібна грандіозна інфраструктура, якої немає і близько, підкреслює Руснак.
[default_title text="Боротьба триває"]
Усього проти ТСОУ на даний момент відкрито два кримінальних провадження. Перше стосується придбання травмонебезпечних парашутів за завищеною ціною. Ще один позов подано з приводу трудових відносин – оскаржені дії Кошина щодо Руснака, а також відкрито кримінальне провадження щодо перевищення повноважень Кошина.«У Держреєстрі громадських формувань сказано, що ТСОУ налічує понад 4 млн членів. Кошин у своєму звіті зазначив кількість членів у 350 тисяч. Фактично залишилися керівні органи і апарат... Якщо подивитися на статут, то там сказано, що члени організації не є власниками майна. Відповідно до того ж реєстру, статутний капітал становить 0 гривень. Виникає питання: яким чином ця організація створила таке підприємство, як Центральний аероклуб і внесла в його статутний фонд 2 млн 792 грн, якщо вона сама нічим не володіє? А всі ці підприємства, які нібито створені ТСОУ, насправді були створені набагато раніше, і саме ТСО було створено на базі авіаційних клубів. З них було створено ДТСААФ, правонаступником якого є ТСОУ. Тобто ТСОУ фактично забрало державне майно і перетворило його на комерційну організацію. А останній випадок з тим, що вони хочуть завести інвесторів, - це фактично рейдерське захоплення підприємства апаратом і його керівником. Тому що віддавши корпоративні права приватним особам, аероклуб стане приватним підприємством. Це зазначено в документах - вони дають пропозицію приватним особам створити товариство з обмеженою відповідальністю»
З усього викладеного можна зробити простий висновок, що завдання, яке декларує ТСОУ і яке полягає у сприянні обороні України та розвитку авіаційного спорту, в реальності не виконується. І навіть навпаки – мова йде про шкідництво в пошуках наживи.
Можливий розмах їхніх небезпечних дій, якщо зійде з рук захоплення «Чайки», можна тільки уявити. Товариство сприяння обороні України володіє великою спортивною інфраструктурою. Ще в 1991-му воно проголосило себе правонаступником радянського Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ), і таким чином продовжує розпоряджатися багатомільярдними активами.
З боку керівництва ТСОУ ніякого сприяння обороні і спорту не відбувається і близько. Замість нього ми бачимо рейдерство і те, що у лихі 90-ті називали «дерибаном». І навіть війна на сході України не збиває їх апетити.
