Час збирати каміння або проміжний підсумок.
Протягом майже чотирьох років війни надійна система захисту енергосистеми не була створена. Незважаючи на те, що на її прототип витратили десятки мільярдів гривень, зокрема й за рахунок зростання тарифів для населення. «Плівки Міндича» показали, куди йшли ці гроші. Коефіцієнт «наші витрати на відновлення/витрати росіян на удари» поки явно не на нашу користь.
Що відбувається?
Енергосистема «висить» на кількох ключових підстанціях, можна сказати, на «соплях». Росіяни завдають ударів 4-5 «кинджалами» та 10-15 крилатими ракетами, плюс «шахеди», по кількох ключових підстанціях і різко знижують їх здатність до передачі електроенергії. Система не може повноцінно приймати струм — отже, доводиться вимушено обмежувати потужність атомних реакторів на наших АЕС.
На більшості блоків стоїть два режими: 100/50 і лише на одному 100/75. Тобто аварійне зниження потужності — це одразу мінус 50% атомної генерації, і лише по одному блоку — мінус 25%. Потім час на ремонт підстанцій і вихід атомних блоків на повну потужність. Це до тижня часу. Як тільки блоки виходять на 100% генерації, росіяни завдають чергового удару за старою схемою, і все починається спочатку. Тобто такі «гойдалки» стають реаліями повсякденного життя.
Для атомних блоків такий режим — це дуже погано. В якості виключення ще нічого. Але як постійний режим роботи — різко підвищується ризик аварійних ситуацій. Тобто ми витрачаємо величезні зусилля на ремонт системи, а росіяни потім кількома ракетами обнуляють всі витрати на відновлення. Це як Сізіф, який котив на гору камінь, який потім скочувався назад. В такій моделі ми будемо весь час опускатися на одну сходинку вниз у плані енергозабезпечення.
В загальному пора робити висновки. І не лише організаційні, але й політичні. Це провал, і у нього є імена та прізвища. А якщо не зробимо висновків, то провал буде далі «провалюватися». Досить збирати гроші за допомогою зростання тарифів для населення на ремонт провала, аби далі не провалювався.
Потрібно створити ефективну систему прийняття рішень і контролю за їх виконанням. А не оце от все…
Олексій Кущ