Щедрий вечір і Василя: що робити, аби рік був багатим
Українці здавна шанують свята Маланки та Василя — народні торжества, що злилися в яскраве дійство очищення та оновлення.
За новим календарем Православної церкви України, Маланка припадає на 31 грудня, а Василь — на 1 січня, символізуючи перехід до Нового року.
Ці дні наповнені обрядами, що обіцяють достаток і щастя.
На Щедрий вечір, або Маланку, родини сідають за стіл із м'ясними стравами — ковбасами, варениками, запеченим поросям, аби привабити багатство.
Обов'язкова кутя з молоком та узвар, але рибу й птицю виключають: щастя може «попливти» чи «відлетіти». Діти щедрують у костюмах, водять «козу» — тотем родючості, що танцює, «вмирає» й оживає, віщуючи врожай і кругообіг часу.
Щедрувальники ходять хатами, співають побажання достатку, а господарі частують солодощами. Молодь носить вивернутий одяг — символ нового початку — та спалює старе в багатті для очищення.
Цей обряд додає містики, перетворюючи вечір на карнавал з жартівливими сценками.
Наступного дня, на Василя, тільки чоловіки посівають зерном — пшеницею, ячменем — сусідам, вигукуючи «На щастя, на здоров'я!».
Першим через поріг має ступити чоловік для родинного благополуччя; дівчатам надсилають сватів. Ці звичаї забезпечують гармонію в домі та родючість землі.
Ніч з Маланки на Василя — магічний час для ворожінь. Дівчата кидають чобіт за поріг: куди носком — звідти наречений.
Розтоплений віск у воді творить пророцтва, а рис на столі за парністю зерен каже про здійснення бажань — ритуали, що збуваються неминуче.
Нагадаємо, 12 січня 2026 року православні віряни вшанують пам’ять святої мучениці Тетяни Римської — символу незламної віри.
Також які країни, які продовжують святкувати Різдво 7 січня за юліанським календарем.
