Погрози Зеленського відправити депутатів на фронт — це одночасно і фігуральні вислови, і ні.
На практиці реалізувати це неможливо без внесення змін у закон про мобілізацію, для чого якраз потрібні голоси депутатів. Тобто депутати мають самостійно ухвалити законодавство, згідно з яким їх же і мобілізують. Це нереалістична історія, з урахуванням того, що вони і так ні за що не можуть проголосувати всі останні тижні.
Я думаю, що таким чином президент намагається досягти інших цілей. Він старається дистанціюватися від провалів законопроєктів, які необхідні для співробітництва з МВФ. Голова держави як би показує, що він не підтримує нардепів в цьому випадку, що парламент виступає проти його інтересів. Взагалі ж парламент у нас дуже непопулярний, і депутати перетворюються на таких собі «хлопчиків для биття». Їх дуже зручно критикувати за всі проблеми. Але мушу зазначити, що депутати саме цього «довгого скликання» найбільш безправні та обмежені у своєму впливі за всю історію України.
Що стосується внутрішньої ситуації — тут співпадіння кількох факторів. По-перше, від 100 до 140 депутатів проходять по тих чи інших слідчих справах. Понад 10 фізично сидять у тюрмі. Ті, які під слідством — ображені, розчаровані, вони не демонструють готовність далі працювати в парламенті. Кажуть, що близько 60 депутатів хочуть піти з ВР. Я думаю, в реальності цифра набагато вища. По-друге, парламент фактично заблокований антикорупційними структурами. Парламент також заблокований відсутністю корупційної «змазки» у вигляді доплат за голосування. І третє — парламент сьогодні не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні законопроєкти: підвищення податків і все решта.
І саме через це ми бачимо тижні цієї блокади та забастовки депутатів, що ставить під загрозу функціонування всіх державних інституцій. Однак це не перша така «просадка», і я думаю, що президент врешті знайде важелі впливу на ВР.
Що стосується продовження мобілізації та воєнного стану — по-перше, до травня ще дуже довго. По-друге, це питання більш стратегічно-патріотичного характеру. Складно прогнозувати, але я думаю, що все це буде продовжено, незважаючи на всі ознаки розпаду і деградації парламентської більшості. Тобто в парламенті все одно голосуються якісь стратегічні та патріотичні питання. Не голосуються натомість питання політичні, токсичні, ті, за якими стоять чиїсь яскраво виражені інтереси, а депутати не отримують жодного зиску — ось від таких рішень нардепи намагаються дистанціюватися.
Руслан Бортнік
