Окей я побачив, що багато хто не зрозумів в чому проблеми з підозрою САП та НАБУ стосовно премії Коболєва за перемогу над Газпромом у арбітражі.
Проблеми ж з’явилися не для Коболєва. Його антирейтинг такій серед простого наріду, що він не виграє жодних виборів в нашій країні ніколи. Перспективи справи нульові, бо у ВАКС є реальна змагальнсть сторін, тому Коболєва не посадять. А перспективи призначення Коболєва кудись у нашій поточній реальності дуже примарні. Тому проблема не тут.
Чому у США прокурор посада політична? Тому що інакше буде горе.
Як я і казав, прокурори САП та детективи нічого не порушили висуваючи цю підозру. Так само як вони не порушать нічого якщо відкриють справи на 100% українських держслужбовців і всім випишуть підозри. Часу не вистачить, але порушення не буде. Є інша проблема. В суді потрібно щоб винуватість була доказана поза розумним сумнівом. Дуже гарна концепція, яку насправді треба застосовувати не тільки під час суду, а і до нього.
За для того аби це «розумний сумнів» при доказі у суді забезпечити США створили дуже складну и дуже незалежну суддівську систему, але цього було недостатньо. І окрім незалежних суддів у США є виборні прокурори і генеральний прокурор США займає абсолютно політичну посади Міністра Юстиції. І ніхто з цим проблем не має.
Чому?
Тому що до кожної підозри та запита на обшук кожний виборний прокурор відноситься також з розумним сумнівом. Це ніде не прописано жорстко, це фіча бай дезайн. Тому в американських політичних детективах по реальних подіях ви можете часто бачити, що прокурор штату, наприклад, каже, о ні хлопці, ця дія викличе ДУЖЕ великі проблеми та обурення. Преса мене з’їсть, тому дайте мені залізобетонні докази. Ми у 21 сторіччі, кожна дія прокуратури буде використана у медіа кимось ще. Прокурор ПОВИНЕН на це зважувати. Всі розуміють, що справа резонансна або проблемна, може призвести до наслідків і йдуть доопрацьовувати.
Це політика? Звісно, бо прокурор думає про наступні вибори і посаду губернатора. Чи сенатора. Чи мера.Нагадаю що віце-президент США колишній генеральний прокурор Каліфорнії та окружний прокурор Сан-Франциско. Тому і стала віце-президентом, що завжди пам’ятала про розумний сумнів.
Це працює? Звісно. Бо прокурор розуміє, що в деяких випадках є розумний сумнів, що зібраних доказів достатньо для наступної процесуальної дії. Бо він розуміє, що будуть проблеми. І для нього, і для людей, яких ввалять ні за що. та обісруть у медіа.
В чому проблема з підозрою Коболєву.
САП фактично каже, що Коболєв ввів в оману Наглядову Раду(НР) Нафтогазу і НР виписала йому премію за перемогу над Газпромом у Стокгольмскому арбітражі незаконно.
Що б було, якщо хтось мав розумний сумнів? Потрібно б було відкрити Вікіпедію та подивитись, хто був у складі НР Нафтогазу у цей час. Там шість людей, але найпростіше було б нагуглити Амоса Хохштайна, який перед тим як стати членом НР Нафтогазу був заступником голови Державного департаменту США по питанням енергетики. А після цього став і досі є радником Байдена, знову ж таки з енергетики. Дуже впливова людина у США, насправді.
Далі дуже проста логіка. Є два варіанти.
Варіант перший. Хитрий українець Коболєв намахав радника Байдена. Бо ну ви ж у трампістив читали, що Байден занадто сильно допомагає Україні, бо занадто довірливий. А ці українці такі хитрі. І ви читали продажних блогерів, що ці Наглядові Ради отримують величезні гроші і нічого не роблять. І ось виходить, що вони не незалежні, не знають законів України, не розуміються у нормативці документів компаній, якими керують і їх може намахати будь-який голова компанії.
Варіант другий. Коболєв нікого не намахував. Ну бо ж Амос Хохштайн не дурак, дуже обізнана людина. Підозра йде за статтею 191, і її в частині п’ятій є фраза про злочин скоєний «організованою групою». В такому випадку Коболєв корумпував Хохштайна, або Хохштайн Коболєва і вони разом з іншими членами НР виписали йому премію. В такому випадку взагалі вогонь – давайте нам в Україну на допит радника Байдена, бо ж він можливо корупціонер. Ну ви читали у Спартц про українську корупцію. А також давайте на допит інших іноземців з НР Нафтогазу.
В будь-якому випадку, не було людини, яка б подумала про розумний сумнів на етапі винесення підозри. Знову ж таки це не порушення, бо розумний сумнів діє лише під час змагання у суді в нашому законодавстві. Як казав Тайлеран «це не злочин, це гірше – це помилка». Як би далі не рухалася ця справа, проблеми не у Коболєва. Проблеми у нас. Або в адміністрації Байдена сидять ідіоти, або корупціонери, обирай що хочеш. В будь-якому випадку Україна не варта підтримки. До побачення, давайте це ще в Конгресі на слухання розберемо. Ну і як можна давати таким людям зрою і заради них влазити у перспективу ядерної війни? Ніяк не можна.
Але і це не всі проблеми.
У маяках МВФ є позиції стосовно посилення незалежності Наглядових Рад у державних підприємствах. Одночасно є такі самі маяки стосовно незалежності САП та НАБУ. САП взагалі жорстко вписана в угоду про Асоціацію з ЄС. Але тепер будь-яка українська влада, посилаючись на справу Коболєва, може сказати, що у наших міжнародних партнерів є дуже простий вибір. Або у Наглядових Радах сидять ідіоти і їх всі намахують на мільйони доларів. Або у НАБУ та САП сидять ідіоти, які валять по наглядових радах просто так. Обирайте любий варіант, але лише один. Бо ну ось же підозра.
Тому давайте або з нуля перезавантажувати САП та НАБУ, або давайте без цих іноземців у наглядових радах, а може і взагалі без наглядових рад. Ну бо ж бачите що ВАШІ ж Ради, та ваші антикорупційні органи роблять. Тобто детективи НАБУ та прокурори САП або вбивають реформу корпоративного управління(і перспективи майбутньої відбудови України), або вбивають себе(і перспективи майбутньої відбудови України). Обирайте хто хочете, але тільки одне.
Як бачите все, що я пишу, це політика. І мені за це дорікають. Типу я за правову державу, чи я за політичну доцільність. Цей запропонований вибір хибний, приклад США доводить, що політична доцільність та правова держава можуть і повинні органічно існувати разом. Бо інакше буде горе.
Наф сказав.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
