Стартував новий навчальний рік для українських школярів та студентів в умовах воєнного часу. У міністерстві освіти і науки України повідомили, що навчання відбуватиметься у трьох форматах: офлайн, онлайн та у змішаному вигляді. У звичному очному форматі працюватиме половина українських шкіл із загальної кількості в 13 000.
Чого очікувати від навчального сезону 2023-2024, як справи із укриттями в навчальних закладах, скільки шкіл працюватиме та як – розповідаємо у матеріалі.
Понад 6 тисяч шкіл розпочнуть навчання у очному форматі
На навчання з 1 вересня повернулися 3 мільйони 951 тисяча учнів. Близько пів мільйона з них мають вчитися офлайн.
«Зараз в Україні функціонує 13 000 шкіл, не враховуючи тих, які нараз в окупації росіян. З 1 вересня ми чекаємо, що половина з них, а саме 6 593, розпочне навчання у звичному очному форматі. Звичайно, є школи у яких недостатня місткість укриття, тому такі навчальні заклади працюватимуть у змішаному форматі», – розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків у ефірі Громадського радіо.
Якщо укриття школи не може вмістити потрібну кількість дітей та педагогів, варто налагодити позмінне очне навчання
Представник міністерства також повідомив, що 2 488 шкіл працюватимуть виключно дистанційно. Є навчальні заклади на прифронтових територіях, у населених пунктах, де ведуться активні бойові дії – там відновити повноцінний освітній процес зараз неможливо.
На тих територіях, де є загроза життю чи здоров'ю дітей, очного навчання не буде.
У Харкові, наприклад, перший дзвоник для школярів пролунав у метро. Для навчання учнів на станціях Харківського метрополітену облаштували кабінети для 60 класів. Тричі на тиждень офлайн там навчатиметься понад 1 тисяча школярів.
У класах облаштували системи рекуперації повітря, освітлення та туалетні кімнати. До станцій метро дітей у супроводі поліції підвозитиме шкільний автобус. Учнів там безкоштовно годуватимуть.
Міський голова зауважив, що класи «метрошколи» зможуть прийняти всіх охочих, їх облаштовуватимуть за всіма нормами і надалі. Також паралельно триватимуть роботи з будівництва бомбосховищ у школах, які відповідатимуть оновленим ДБН.
«Створення всіх умов для проведення повноцінного освітнього процесу в метро менш ніж за місяць – чергова гучна заява усьому світові про непереборну жагу харківʼян вчитися і розвиватися. За будь-яких обставин», – зазначив міський голова Харкова Ігор Терехов.
На Херсонщині заняття будуть повністю онлайн через постійні обстріли.
А у Києві 240 тисяч школярів будуть навчатись офлайн. Це в 2,5 рази більше, ніж минулого року, коли лише 94 тисячі дітей прийшли у школи очно.
Цьогоріч основну увагу міська влада приділила ремонтам та модернізації укриттів заради приведення їх до необхідного стану відповідно до вимог та збільшення кількості місць, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Київрада виділила 550 млн гривень на облаштування укриттів у закладах освіти, ще 61 млн гривень направлено на будівництво нових укриттів.
У екстремальних умовах владі міста вдалось на 85% виконати роботи, тому деякі заклади освіти на повну потужність почнуть працювати після закінчення облаштування укриттів.
«На сьогоднішній день 417 шкіл із 420 мають укриття, у яких нам вдалось забезпечити майже 190 тисяч місць. Тобто в тих школах, де охочих навчатися більше, ніж місць в укритті, буде діяти змішана система навчання. Зокрема можливе використання такого механізму як друга зміна або перемінне офлайн/онлайн-навчання, проте - винятково для учнів старших класів. Початкова школа буде навчатись винятково офлайн, бо це й інше засвоєння матеріалу, й можливість обом батькам працювати на своїй основній роботі», – наголосив Мондриївський.
Виклики нового навчального року
У Міносвіти, зважаючи на повномасштабну війну в державі, готуються до можливих викликів під час навчального року.
Основний безпековий пункт, який повинні мати усі навчальні заклади, що вийшли на очне навчання, зрозуміло, наявність укриттів.
«84% шкіл мають облаштовані укриття, наявність яких є базовою вимогою для повернення закладу до очного навчання», – повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
Крім того, затверджено 281 проєкт для будівництва, реконструкції та капітального ремонту сховищ у школах на 1,5 млрд грн.
Оксен Лісовий підкреслив, що пріоритет на 2023/2024 навчальний рік – безпека фізична і ментальна. Як тільки у населеному пункті, де знаходяться навчальні заклади, оголошується повітряна тривога – усі учні та учителі повиині спуститися до укриття.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків в ефірі національного телемарафону розповів, що однією зі значних проблем знову можуть стати блекаути. Українська влада не виключає, що росія обстрілюватиме енергетичну інфраструктуру. У школах зараз активно готуються до таких ситуацій. Зокрема, у навчальних закладах купують і підключають генератори.
«Якщо школи не матимуть генераторів, будуть змушені перейти на дистанційну форму, аби учні мали доступ до освіти», – пояснив Сташків.
Також через можливі віялові відключення електроенергії новий навчальний рік має тривати в Україні до 28 червня. Зимові канікули будуть довшими.
Графік навчання
Уряд України визначив тривалість навчального року – у закладах загальної середньої освіти він розпочався 1 вересня 2023 року і триватиме до 28 червня 2024 року.
Школи самостійно встановлюють:
- тривалість та структуру року за чвертями, семестрами, триместрами, півріччями;
- тривалість навчальних тижнів, днів, занять, перерв;
- тривалість канікул (вони не можуть перевищувати 30 днів).
Попередньо дати навчання виглядають так:
- 23-29 жовтня 2023 р. – осінні канікули;
- 25 грудня-8 січня – зимові канікули;
- 25 березня-31 березня – весняні канікули.
Загалом тривалість навчального року має складати 175 днів, як і попередні.
Щодо тривалості уроків: залежить від класу, у якому навчаються діти. Для першокласників – це 35 хв, для учнів 2-4 класів – 40 хв, для 5-12 класів – 45 хв.
Майже 4 тисячі шкіл пошкодила чи зруйнувала росія
Новий навчальний рік Україна починає і з сумними цифрами. 3 750 українських шкіл сьогодні пошкоджені і повністю зруйновані російськими ракетами та бомбами, повідомив голова Офісу президент Андрій Єрмак.
Міністр освіти Оксен Лісовий тим часом наголосив, що з початку повномасштабної війни в Україні вже повністю відбудувати понад 500 шкіл, зруйнованих росіянами.
Голова ОП зазначив, що зараз в Україні функціонують 12 394 школи. З них: в очній формі навчання – 6 577 (53,1%), змішаній – 3 362 (27,1%), дистанційній – 2 455 (19,8%).
Всього в українських школах навчаються 3 623 169 дітей: очно – 1 626 827 (44,9%), за змішаною системою – 1 112 363 (30,7%) та 883 979 (24,4%) – дистанційно.
Проте все ще багато дітей залишається за кордоном.
«400 тисяч наших дітей вчаться, перебуваючи за кордоном. Це ті діти, які залишаються в нашій системі освіти», – додав Єрмак.
Варто зазначити, що для школярів за кордоном запроваджується нова форма навчання у вибраних дистанційних школах у кожній з областей: діти 6-8 годин на тиждень вивчатимуть українську програму, решту предметів – у школах країн, де вони живуть. І цю частину навчання їм зарахують автоматично.
«Наші діти сьогодні надто дорослі, хоча вони повинні мати безтурботне дитинство. Українські вчителі – справжні герої, бо під час війни вони зберігають для дітей цілий світ – нашу школу. Але справедливість полягає в тому, щоб зупинити геноцид. Ворог одягає своїх дітей на перший дзвоник у військову форму, бо їх диктатор божевільний і хоче вбивати нас… Вони з дитинства готують власне покоління до смерті на полі бою… Для росіян їх діти – це майбутні бойові одиниці, звичайні вбивці. Ми ж готуємо наших дітей до розвитку, успішного життя у світі, де панують знання, демократичні цінності та права людини», – підсумував Єрмак.
Університети
Ще у липні Міністерство освіти і науки України рекомендувало університетам та коледжам з вересня 2023 року перейти на очне навчання, а упродовж літа заклади мали б облаштувати укриття. Це аргументували тим, що дистанційне навчання призвело до «безперечного зниження якості освіти». Проте очільники вишів можуть самостійно визначати формат навчання у новому навчальному році.
Очевидно, що, якщо заклади освіти розташовані близько до зони ведення бойових дій – там відновити повноцінний процес неможливо.
«Ставлення закладів всюди позитивне, інша справа, що у деяких населених пунктах – це залишається неможливим. Міністерство освіти і науки надало рекомендації, ці рекомендації проходять через фільтр закладів освіти, їх оцінки безпеки. І в разі прийняття рішення про поновлення аудиторного навчання, це обов'язково погоджується з обласними військовими адміністраціями», – зазначив Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров.
Щодо дати навчання – Міносвіти України радило закладам вищої освіти розпочати новий навчальний рік із 1 вересня 2023 року.
Читайте також:
В українських школах можуть запровадити викладання предметів двома мовами – українською та англійською.
Тим часом, більшість українців (52%) проти вивчення російської мови в школах у будь-якому вигляді. Ще чотири роки тому таку думку поділяли лише 8% українців.