Скільки українців досі не мають інтернету – опитування

У 2024 році 91% українців щоденно користувалися інтернетом, а 5% взагалі не мають доступу до мережі.

Такі результати дослідження індексу медіаграмотності українців опублікувала Громадська організація Детектор медіа.

Медіаграмотність і медіакомпетентність

Різке зростання індексу медіаграмотності відбулося після початку повномасштабної війни – частка українців із рівнем, вищим за середній, зросла з 55% у 2021 році до 81% у 2022-му. Йдеться про рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.

Та у 2024 році цей показник знизився до 72%, що пояснюють адаптацією до медіаумов, втомою від інформаційної напруги та змінами в методології.

Цифрова компетентність знизилася з 55% до 48%. Молодь віком 18-35 років показує вищий рівень цифрових навичок, а от у віковій групі 56-65 – найнижчий показник.

Серед українців із середньою освітою 41% мають низький рівень медіаграмотності, а серед тих, хто має вищу освіту, – лише 16%.

Показники медіаграмотності вищі серед мешканців міст та людей із вищим рівнем добробуту. Серед тих, кому вистачає лише на їжу, 44% мають низький або нижчий за середній рівень медіаграмотності. У категорії, яка має можливість заощаджувати – таких лише 19%.

Користування інтернетом та штучним інтелектом

Інтернетом щоденно користується 91% українців, і лише 5% не мають доступу до нього. 58% опитаних дивляться відео або фільми онлайн, 39% – здійснюють покупки.

Найпопулярнішими джерелами суспільно-політичних новин виявилися Telegram (60%) та YouTube (37%).

Лише 16% аудиторії не користується Telegram і 11% – YouTube.

Для навчання найчастіше використовують YouTube і Facebook, а для спілкування – Viber.

28% українців користуються штучним інтелектом. Найчастіше – для роботи (14%) або навчання (12%).

72% не користуються штучним інтелектом: 37% не мають потреби, 13% не знають, як це робити, а 11% навіть не чули про ШІ.

Медіа і цензура

62% опитаних українців вважають проблему дезінформації значущою. 43% перевіряють джерела інформації, 33% орієнтуються на фото- чи відеопідтвердження, а 30% – на репутацію автора. При цьому лише 17% переконані, що завжди можуть розпізнати фейки.

До медіа більшість українців ставиться обережно – спостерігається загальне зниження довіри до всіх типів джерел. При цьому зростає частка тих, хто довіряє контенту частково.

Підозру щодо маніпуляцій викликає однобічне висвітлення подій (47%), відсутність джерел (39%) або неточна інформація (43%). 66% вважають, що контент часто спотворюється в інтересах політиків.

Підтримка телемарафону Єдині новини знизилася з 45% у 2022 році до 17% у 2024. 77% респондентів шукають альтернативні джерела через брак різних точок зору.

Більшість українців (70%) вважає головною функцією медіа інформування громадян. При цьому 51% вважає, що ЗМІ працюють в інтересах влади, а 24% – в інтересах власників.

Троє з чотирьох українців (75%) вважають, що держава встановлює правила, які регулюють діяльність медіа.

Найбільша кількість аудиторії (34%) вважає, що офіційно в Україні немає цензури, але вона існує в прихованій формі. 42% констатують наявність цензури медіа в країні, та 17% вірять, що цензури немає взагалі.

Кожен другий українець (44%) підтримує критику влади у медіа. Серед цієї аудиторії переважають чоловіки, особи старшої вікової групи. Таку думку також частіше підтримують особи з вищим освітнім статусом.

Водночас 17% не підтримують публічну критику держави.

Суспільні медіа

Абсолютна більшість респондентів (74%) вважає суспільні медіа важливими. 58% опитаних переконані, що такі медіа в Україні існують, а 21% вважають, що незалежних мовників в країні немає.

Найчастіше українці вважають суспільні медіа важливими тому, що вонипрацюють в інтересах усього суспільства, а не власника (51%); висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні медіа, — суспільні проблеми, культуру, науку (10%); а ще не зацікавлені в маніпуляціях (13%).

Частка аудиторії, яка за останній рік сплачувала за доступ хоча б до одного з видів контенту (відео, аудіо чи до контенту інтернет-видань), становить 30%.

Причому 25% платили за відеоконтент (Netflix, MEGOGO, інших стримінгових платформ, YouTube Premium тощо); 18% — за аудіоконтент (Spotify, Apple Music, YouTube Music тощо).

3% респондентів купували доступ до інтернет-видань, а 17% робили благодійні внески на користь будь-яких медіа.

Тим часом, у застосунку «Дія» з’явиться функція, завдяки якій українці зможуть поскаржитись регулятору на поганий мобільний зв'язок чи інтернет.

Майже третина операторів, які надавали послуги доступу до інтернету, припинила роботу після заборони працювати на спрощеній формі оподаткування.