Смолій прийняв рішення про відставку після конфлікту з Зеленським
Смолій прийняв рішення писати заяву після засідання Нацради реформ, яке відбулося 30 червня.
Глава Національного банку Яків Смолій прийняв рішення написати заяву про відставку за власним бажанням після конфліктної розмови з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє LIGA.net, посилаючись на свої джерела.
Також повідомляється, що, за словами одного з депутатів СН, члени фінансового комітету отримали з Офісу президента рекомендацію прийняти відставку.
15 березня 2018 року Верховна Рада за пропозицією тодішнього президента України Петра Порошенка призначила Смолія головою НБУ, звільнивши з цієї посади Валерію Гонтареву.
Смолій з 11 травня 2017 року виконував обов'язки голови НБУ.
Нагадаємо, вчора, 1 липня 2020 року Смолій написав і подав президенту Володимиру Зеленському заяву про звільнення у зв'язку з відставкою за власним бажанням.
Смолій пояснив своє рішення тим, що тривалий час на НБУ здійснюється систематичний політичний тиск, що робить неможливим ефективне виконання ним своїх обов'язків.
Раніше посли G7 в Україні закликали депутатів не загрожувати незалежності НБУ. У G7 побоюються, що втрата Нацбанком незалежності зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку українського уряду. Рішення Ради про перевірку НБУ відбилося і на українських цінних паперах. Bank of America відразу знизив їх рейтинг.
Топ-посадовці НБУ неодноразово скаржились на переслідування. Зокрема, заступник голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова заявила про тиск на НБУ за допомогою замовних протестів. Минулого року правління Нацбанку звинуватило екс-власника «Приватбанку» Ігоря Коломойського у тиску та спробі дискредитувати регулятора.
Наслідком відставки Смолія стало те, що Міністерство фінансів України відмовилось від розміщення єврооблігацій з погашенням у 2033 році. Пропозицію про викуп випусків попередніх років також відкликано.
Офіс президента України застеріг від переведення обговорень діяльності НБУ у політичну площину, оскільки це може негативно вплинути на «інституційну спроможність та незалежність» Нацбанку.
