Необхідність затвердження Стратегії національної безпеки назріла дуже давно. У документі скасовується концепція багатовекторності й чітко визначається подальший політичний курс України, а також її потенційний супротивник. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів військовий і політичний експерт Олег Жданов.
Аналітик позитивно оцінив набуття чинності Стратегії національної безпеки і нагадав, що це перший документ такого типу за всі роки Незалежності. Головною перевагою експерт назвав те, що в Стратегії визначені головні напрямки розвитку системи безпеки, чітко визначений ймовірний супротивник, і найголовніше – зовнішньополітичний курс руху України.
«Радує те, що ми на сьогоднішній день чітко визначилися з нашим зовнішнім курсом. Ми закінчуємо з цією багатовекторністю і чітко визначаємо свій напрямок подальшого руху. Тепер ми розуміємо, що Стратегія національної безпеки, має привести Україну до союзу розвинутих суспільств, до верховенства права, до підвищення обороноздатності країни, до здатності забезпечити безпеку наших зовнішніх кордонів. Додам, що окрім європейського і західного, в Стратегії також присутній азіатський напрямок – Азербайджан і Туреччина згадуються, як стратегічні партнери України»
військовий і політичний експертВодночас, зазначене у Стратегії відновлення територіальної цілісності в рамках міжнародно визнаного державного кордону, що передбачає завершення війни на Донбасі та реінтеграцію ОРДЛО, Олег Жданов розглядає виключно у довгостроковій перспективі.
«Це довгострокове завдання, не менше, ніж на 5 років. Скоріше ми просто не зможемо підвищити обороноздатність країни й економіку для того, аби вирішити питання Донбасу силовим шляхом. Хоча водночас, Стратегія не виключає, що Україна може досягти успіху і політичним шляхом – ведення переговорів, створення якихось союзів, альянсів, і так далі»
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський своїм указом № 392/2020 ввів у дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».
Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки: стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України; стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей; взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Додамо, що 12 червня Україна стала одним із шести партнерів НАТО з розширеними можливостями поряд з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Кожен партнер має індивідуальні відносини з НАТО. Це дозволяє країні брати участь у більшій кількості навчань НАТО, зокрема, отримати доступ до програм підвищеної оперативної сумісності.
У липні Україна представила Річну національну програму Комісії Україна – НАТО на 2020 рік для ознайомлення державам-членам Альянсу. Тодішній віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба зазначив, що Україна цікава НАТО, тому її приєднання до Альянсу неминуче.
У Кремлі заявили, що статус України як партнера НАТО з розширеними можливостями, «не сприяє зміцненню безпеки та стабільності в Європі».
