Суддя Сидор затягувала справу журналістів проти ДБР: ігнорування прав ЗМІ чи «прохання» від колеги Мармаша?

Журналісти UA.NEWS звернулися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Львівського окружного адміністративного суду Наталії Сидор. Вона відмовила у задоволенні позову журналіста Павла Коцюбинського до Територіального управління ДБР у Львові і затягувала розгляд справи більш ніж на три місяці. 

Що передувало цьому — читайте у нашому тексті. 

Суддя не стала на бік журналістів

Справу №380/13615/25 суддя Сидор розглядала у спрощеному провадженні без виклику сторін, однак рішення ухвалила лише через кілька місяців після відкриття провадження.

Таке зволікання, на думку редакції, може свідчити про навмисне затягування. Або ж ймовірний сторонній вплив.

«Розгляд подібних адміністративних позовів зазвичай триває до 30 днів. Законодавчо такий строк обмежений 60 днями. У нашому випадку суддя тримала справу “на паузі” три з половиною місяці. Складається враження, що рішення узгоджувалося не лише у стінах суду», — зазначає журналіст Павло Коцюбинський.

За результатами розгляду суддя відмовила у задоволенні позову, ставши фактично на бік державного органу, який відмовив журналістам у доступі до публічної інформації, попри пряму вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Конфлікт із ДБР: коли журналіст став «небажаним заявником»

Позов UA.NEWS стосувався відмови Територіального управління ДБР у Львові надати копії документів, що підтверджують розгляд звернення журналіста про перевищення повноважень працівниками поліції в змові із суддею Личаківського районного суду міста Львова Володимиром Мармашем та голови цього ж суду Григорієм Жовніром.

Редакція подала запит №183 ще 12 червня 2025 року, проте ДБР відповіло відмовою, посилаючись на «спеціальний порядок доступу до матеріалів перевірки».

Відповідні дії журналісти оскаржили у суді як протиправні, однак суддя Сидор визнала позицію ДБР законною. 

На думку редакції це створює небезпечний прецедент, — коли журналістів фактично позбавляють права на інформацію, необхідну для суспільного контролю.

Судді Сидор, Жовнір і Мармаш: збіг чи вплив?

Затягування судового рішення викликає особливі питання, зважаючи на контекст розгляду справи, яка стосувалась журналістських розслідувань UA.NEWS щодо суддів Личаківського районного суду Львова Володимира Мармаша — одного з найбільш одіозних суддів у регіоні, про якого неодноразово публікувались викривальні матеріали різними ЗМІ та громадськими організаціями, та голови цього ж суду — Григорія Жовніра. 

Саме після встановлення фактів можливого недекларування майна та доходів родиною цих суддів, журналісти почали отримувати погрози.

Невдовзі після цього — суддя Сидор, яка працює у тій самій судовій спільноті Львова, — почала безпідставно затягувати розгляд позову UA.NEWS проти ДБР щодо справи Жовніра та Мармаша.

«Ми не стверджуємо, що мала місце пряма вказівка, але збіг виглядає занадто очевидним. Суддя, яка перебуває у професійних контактах із Мармашем та Жовніром, фактично стала на бік структури, яка ігнорувала журналістські запити щодо їх діяльності. А саме ДБР у м. Львові знаходиться у Личаківському районі Львова, тобто всі справи про скарги на цю структуру розглядаються самими суддями Жовніром та Мармашем», — наголосили у редакції.

UA.NEWS звернулося до Вищої ради правосуддя

Редакція UA.NEWS подала дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя (ВРП) на суддю Наталію Сидор, у якій вимагає перевірити ознаки упередженості, порушення процесуальних строків та можливого зовнішнього впливу з боку колег — інших суддів, зокрема Мармаша та Жовніра

«Якщо суддя дозволяє колезі чи його впливу визначати результати справи, це вже не суд, а корпоративна кругова порука. Такі випадки треба розслідувати відкрито, щоб суспільство розуміло, як ухвалюються рішення, коли йдеться про публічну інформацію», — йдеться у позиції UA.NEWS.

UA.NEWS закликає до прозорості

Редакція UA.NEWS закликає Вищу раду правосуддя, НАЗК та правозахисні організації звернути увагу на ситуацію у львівських судах, де, за оцінкою журналістів, може діяти внутрішня “корпоративна солідарність” між суддями.

UA.NEWS наголошує, що незалежність суду і свобода преси — це не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі цінності, і саме вони визначають рівень демократії в Україні та свободи слова.