Всупереч прогнозам більшості експертів щодо газової війни з 1 січня 2020 року, Україні та Росії вдалося дійти згоди про новий транзитний контракт. На тристоронніх переговорах в Берліні 19 грудня сторони дійшли принципової згоди щодо майбутньої угоди.
За результатами зустрічі 20 грудня в Мінську стало відомо, що узгоджений 5-річний договір, підписання якого відбудеться до кінця 2019. Прийшли сторони до спільного знаменника і щодо взаємних арбітражних претензій. Станом на 21 грудня переговори тривають.
Що погодили на переговорах: терміни, обсяги, борги
21 грудня Україна оприлюднила деталі домовленостей щодо транзиту. Це буде 5-річний контракт із можливістю пролонгації ще на 10 років. Мінімальні обсяги прокачування газу складуть 65 млрд кубометрів на перший рік дії договору, в наступні 4 роки – по 40 млрд кубів.
Російський «Газпром» законтрактується із «Нафтогазом» і «Оператором ГТС України», який став незалежним від «Нафтогазу» в рамках анбандлінгу. Всі домовленості будуть підписані відповідно до європейських правил, повідомив Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко:
«Угоди будуть укладені в повній відповідності з європейськими принципами – це дуже важливо, тому що це гарантує справедливість цих угод, прозорість цих угод для того, щоб, з одного боку, забезпечувався надійний транзит газу через Україну для європейських споживачів, з іншого – всі розуміли, що це справедлива угода для України»
Виконавчий директор «Нафтогазу» Що стосується тарифної сітки за транспортування, її переглянуть у бік збільшення, повідомив міністр енергетики та навколишнього середовища України Олексій Оржель. Щодо цього важливого моменту цифри поки не прозвучали.
«Буде деяке збільшення тарифу на транспортування. Відповідне збільшення тарифу, виходячи з обсягів, керуючись європейськими методологіями визначення тарифу, визначать регулятори»
міністр енергетики і навколишнього середовиша України Оржель зазначив, що «Газпром» погодився сплатити Україні борг за рішенням Стокгольмського арбітражу. Сума заборгованості становить 2,6 млрд доларів плюс 300 млн доларів штрафних санкцій за прострочення погашення. Всього – 2,9 млрд доларів США, які Київ може отримати вже до кінця року грошима.
Пакетне рішення і спір по кримських активах
Угоду про транзитний договір сторони пов'язали із арбітражними розглядами. Згідно з умовами угоди, майбутні судові претензії контрагентів знімаються з порядку денного:
«Рішення про 3 млрд чітко визначене, а рішення про інші позови будуть в рамках пакету відкликані. У пакеті з продовженням транзиту варіант, який передбачається – це повне врегулювання всіх вимог з усіх боків. Не залишиться ніяких відкритих позовних вимог з обох сторін після того, як це пакетне рішення буде впроваджене»
міністр енергетики і навколишнього середовиша України Вітренко уточнив, що підписання усіх документів і договорів має відбутися до 29 грудня:
«Ми повинні підписати все до 29 грудня, для того, щоб з 1 січня 2020 був збережений транзит»
До цього моменту необхідно врегулювати виплату боргу «Газпромом», і укласти угоди для продовження транзиту.
Питання арбітражних претензій за активами «Нафтогазу» в Криму підписаним у Берліні протоколом не передбачене, заявив Вітренко:
«Що стосується арбітражу за активами, що належать групі «Нафтогаз» в Криму, ніяк не згадується в цьому протоколі. Це окремий процес. Стороною цього процесу є держава Російська Федерація, яка відповідає за відповідними позовами «Нафтогазу»»
Виконавчий директор «Нафтогазу» Прямі поставки газу в Україну
За заявою української сторони, ця опція виключена із підсумкового протоколу, підписаного напередодні:
«У протоколі вказана можливість, що сторони – Україна, РФ і ЄС – розглянуть питання поставок газу, але це не є частиною пакета. Ніяких домовленостей щодо поставок газу – прямих або опосередкованих – в цьому протоколі немає»
Виконавчий директор «Нафтогазу» «Ми виключили цю позицію. Ви побачите у протоколі, що якщо вони потенційно і будуть здійснюватися, то тільки на базі ціни європейського хаба. Але в рамках пакетних домовленостей, яких ми досягли, прямих поставок немає. Там написано тільки принцип, на якому вони можуть бути здійснені. Для нас надзвичайно важливо, що там немає політичної ціни, там дійсно є європейський хаб. Це потенційно може вивчатися, але не є елементом пакета»
міністр енергетики і навколишнього середовиша України Перші оцінки експертів
Інвестиційний банкір Сергій Фурса розглядає досягнуті домовленості оптимістично. Стратегія компромісів, в якій обидві сторони пішли на прийнятні поступки і досягли кожна своїх цілей:
«Ключовий підсумок – газової війни не буде. Всі можуть їхати на канікули. І звісно ціна газу найближчим часом буде дуже сильно падати. Адже готуючись до газової війни, і Україна наповнила сховища, і в ЄС вони забиті під зав'язку. І тепер весь цей обсяг буде тиснути на ринок. І на виручку Газпрому. Дрібниця, а приємно»
Політолог Руслан Бортнік зазначає, що згідно із протокольними домовленостями Україну очікують фінансові втрати від транзиту:
«65 млрд.куб в перший рік і 40 – в наступні чотири – це 60-40% від обсягу транзиту в 2017-2018 (був більше 90 млрд.куб) – тобто втрата від третини до половини прибутку від транзиту (за 5 років втрати можуть скласти понад 5 млрд. дол.)»
Бортнік вважає, що результати домовленостей повинні відбитися на ціні блакитного палива. Якщо цього не відбудеться, цінність транзитного контракту зведеться до нуля.
Ще кілька днів тому експерти прогнозували газову війну. Із перебоями поставок для деяких регіонів ЄС, подорожчанням газу, проблемами реверсного транспортування для південної частини України. В цілому, ці питання поки знімаються з порядку денного.
Можливо, у цій битві і не спрацював принцип win-win. Обидві сторони пішли на поступки, а значить в чомусь програли. Але в цілому, ситуація по транзитному контракту, виходячи з оголошених домовленостей, виглядає як оптимістичний сценарій на 2020 рік.
Україні варто використовувати ці 5 років для того, щоб вивести свою енергетичну безпеку на новий рівень і закрити питання газової залежності від імпорту раз і назавжди. Ресурси для цього у країни є.
