У Німеччині школярі протестують проти посилення армії та призову — The Guardian

У Німеччині тисячі школярів вийшли на акції протесту проти планів посилення збройних сил та можливого відновлення обов’язкової військової служби. Учасники виступають проти розширення ролі Бундесвер та заявляють, що не підтримують повернення призову, який раніше був скасований у країні.

За словами організаторів, передає видання The Guardian, протест покликаний зупинити політику переозброєння, яка, на їхню думку, перетворює молодь на «гарматне м’ясо».

«Уряд і промисловість готуються до війни, а ми, молодь, маємо стати гарматним м’ясом. Нас навіть ніхто не питав», — заявив виданню Ганнес Крамер, головний речник руху Schulstreik gegen Wehrpflicht («Шкільний страйк проти призову»).

За словами Крамера, протест відображає занепокоєння, яке панує в домівках і класах по всій Німеччині після того, як уряд Фрідріха Мерца змінив політику військової служби, аргументуючи це необхідністю зміцнення оборони країни на тлі зростання загрози з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.

Відповідно до Закону про реформу військової служби , усім 18-річним надсилають обов’язкові анкети для оцінки їхньої готовності та придатності до служби.

Із наступного року також запровадять обов’язкові медичні огляди.

Крім того, закон містить положення, згідно з яким чоловіки віком від 17 до 45 років теоретично зможуть виїжджати за кордон більш ніж на три місяці лише з дозволу збройних сил.

Закон, ухвалений у грудні, поки не передбачає повернення обов’язкового призову. Водночас міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що цей варіант усе ще розглядають, якщо нова політика не забезпечить достатньої кількості новобранців.

За оцінками експертів, професійна армія потребує збільшення приблизно на 80 тисяч військових — до 260 тисяч — протягом наступних 10 років. Резерв, своєю чергою, має зрости на 140 тисяч — до 200 тисяч — за аналогічний період.

Третій шкільний бойкот за п’ять місяців навмисно приурочили до річниці перемоги над Третім Рейхом — на тлі попереджень організаторів про те, що відновлення військової потужності Німеччини може поставити країну на небезпечний шлях до нового конфлікту.

«День перемоги в Європі 8 травня був днем поразки німецького фашизму в Європі, — сказав 21-річний Крамер, студент педагогічного факультету Геттінгенського університету. — Ми використовуємо цю дату, щоб нагадати про наслідки війни та про те, до чого може призвести неконтрольована мілітаризація».

«Наразі майже половина федерального бюджету витрачається на танки, бомби та інфраструктуру для підготовки країни до війни, — сказав він, додавши, що як тоді, так і зараз “великі німецькі компанії, збройові заводи та банки можуть отримати вигоду”. — Ми дуже боїмося, що не засвоїли уроків історії».

Розвиток німецької армії

Стривожений не лише Росією, а й зміною трансатлантичних відносин після повернення Дональда Трампа до Білого дому, уряд Німеччини заявив про намір вкласти 779 млрд євро в оборонну сферу до кінця десятиліття — це приблизно вдвічі більше, ніж за попередні п’ять років.

Таким чином країна зможе перевищити ціль НАТО щодо оборонних витрат на рівні 3,5% ВВП до 2030 року.

Мерц представляє курс на переозброєння як життєво необхідний для довгострокової безпеки Німеччини та Європи.

У своїй першій промові в Бундестазі на посаді канцлера він заявив, що добре профінансована німецька армія — це «те, чого від нас очікують наші друзі та партнери; більше того — вони цього вимагають».

Фраза «Хочеш миру — готуйся до війни» стала гаслом його уряду.

Однак Крамер заявив, що саме переозброєння може зрештою втягнути Німеччину у війну.

«Хоча ситуація інша і Німеччина зараз не перебуває під фашистським режимом, ми бачимо паралелі в риториці німецьких амбіцій щодо глобального впливу та сили через військову могутність, — сказав він. — Подавати нинішню мілітаризацію та підготовку до війни як “оборону”, як це робить Мерц, постійно заявляючи, що Німеччина як одна з найбільших економік світу повинна стати глобальною силою, — це лякає, це жахливо і дуже небезпечно».

Під час останньої демонстрації в березні учні протестували приблизно у 150 містах і містечках, несучи плакати з гаслами: «Багаті хочуть війни, молодь хоче майбутнього». Інші плакати містили написи: «Помирати — не в розкладі», «Фрідріха Мерца — на фронт!», «Наша єдина війна — класова війна» та «Освіта замість армійських медоглядів».

По всій країні протестувальники неодноразово наголошували на разючому контрасті між багатомільярдними витратами Німеччини на переозброєння та недофінансованою системою освіти.

У Кобленці один із протестувальників тримав плакат із запитанням: «Чому я маю воювати за країну, яка навіть не здатна боротися за нас, молодих людей?»

Крамер, член Соціалістичної німецької робітничої молоді (SDAJ), заявив, що рух виріс із колективного відчуття серед учнів, «що їхнє право на самовизначення звужується». За його словами, усвідомлення того, що їх можуть змусити воювати, є «частиною низки криз, із якими молоді люди стикаються останніми роками, ще з часів до пандемії, і які показали їм, що політики їх ігнорують».

«Школи руйнуються; навіть у цій, одній із найбагатших країн світу, бракує вчителів; погіршення житлової ситуації змушує багатьох жити з батьками; а занепокоєння молоді щодо клімату давно ігноруються».

Хоча уряд поки що нікого не змушує вступати до армії, Крамер вважає, що це лише питання часу: «Я думаю, що в майбутньому буде важко відмовитися від служби».

Німеччина  відповіла на погрози рф вдарити по Києву — Bloomberg.

Кремль назвав іноземних гостей, які приїдуть до Москви на 9 травня

Зеленський відповів Кремлю на прохання про паузу до 9 травня (відео).

Раніше Україна запропонувала РФ режим тиші з 5 на 6 травня, — Сибіга.