4 грудня народний депутат України Дмитро Шпенов подав заяву про складення депутатських повноважень та дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Це не перший подібний випадок за останні тижні. Починаючи з 22 листопада, вже 3 народні депутати склали свої мандати. І нині у Раді складається унікальна ситуація, адже наразі там зафіксована найменша кількість нардепів за часи незалежності України. Станом на 4 грудня, у Верховній Раді є 401 депутат з 450, визначених конституцією.
Віталій Данілов: прогульник з «Батьківщини»
Першим вирішив скласти свій мандат представник фракції «Батьківщина» Віталій Данілов, який понад 20 років у політиці. У 2002 році Данілов був обраний депутатом Харківської міської ради IV скликання як самовисуванець.
Того ж року Віталій Данілов став кандидатом в народні депутати України від партії «Яблуко», але до Ради не пройшов. Лише у 2007 році йому вдалося стати нардепом, але вже від «Блоку Юлії Тимошенко».
Загалом, Данілов був народним депутатом VI, VII та IX скликань. За цей час він встиг попрацювати в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Комітеті з питань правоохоронної діяльності. А також обіймав посаду заступника голови Комітету з питань сімʼї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Проте, депутатство Данілова не можна назвати успішним. Згідно з даними руху «Чесно», діяльність нардепа відзначається високим рівнем прогульництва. Данілов був відсутній на більшості засідань Ради IX скликання. І при середньому показнику голосування у ВР 53%, нардеп голосував лише у 47% випадків.
Заяву про складання депутатських повноважень та вихід з фракції «Батьківщина» Віталій Данілов подав 22 листопада 2023 року. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, голосування за це відбудеться 8 грудня. Не забув він також і згадати про явку Данілова в Раді.
«Не дивлячись на те, що його фракція сидить поруч з нами… чесно говорячи, вперше по фото дізнався про такого колегу», – написав Железняк.
Сам Данілов ситуацію зі складанням мандату не коментував. Тому лишається лише здогадуватися про причини такого рішення.
Максим Єфімов: регіонал та корупціонер
1 грудня про намір скласти депутатський мандат повідомив нардеп від групи «Довіра» Максим Єфімов. Про це він повідомив на власній сторінці у Facebook. Однією з причин такого Єфімов назвав бажання сконцентруватися на справах прифронтового Краматорська.
«Лідерство не потребує формального статусу. Але – вимагає особистого залучення у процеси, готовності супроводжувати їх на усіх етапах, аж до фінального… Ці зусилля не лишають часу на щось інше. Зокрема і на депутатську діяльність. В умовах війни вона вимагає забагато зусиль. Їх, скажу відверто, бракує, і вони не завжди є результативними. Саме тому оголошую про складання повноважень депутата Верховної Ради України», – написав нардеп.
При цьому офіційних заяв до Верховної Ради від Єфімова поки знайти не вдалося. Тому і не можна сказати, коли саме буде ухвалене рішення про складання нардепом мандату.
Політична діяльність Максима Єфімова почалася у 2007 році, коли його обрали депутатом Краматорської міськради від Партії Регіонів. У 2014 році, з обʼєктивних причин, нардеп вийшов з Партії Регіонів та приєднався до «Партії розвитку України». Але вона, по суті, була тими ж «Регіонами» і складалася у переважній своїй більшості з проросійських політиків.
Того ж року Єфімов обирається у Верховну Раду VIII скликання як самовисуванець. Згодом – був членом фракції «Блок Петра Порошенка», обіймав посаду першого заступника голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва.
Цей період діяльності Єфімова важливий ще й тому, що нардеп відкрито критикував декомунізацію і навіть підписав подання до Конституційного Суду України про скасування законів щодо декомунізації. Але потім (може, зрозумів всю тупість свого рішення) заявив, що підпис поставив випадково і попросив його не враховувати.
У 2019 році Єфімов переміг на позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року в одномандатному окрузі № 48, який охоплює місто Краматорськ. Був членом депутатської групи «Довіра» (яка теж, до речі, складається з представників опозиції та проросійських кіл).
За час свого депутатства Єфімов відзначився ще й підкупом виборців та кнопкодавством, а також як фігурант двох антикорупційних розслідувань.
Дмитро Шпенов: ще один гречкосій з «Регіонів»
4 грудня стало відомо, що свій депутатський мандат складе ще один народний депутат – позафракційний Дмитро Шпенов. Як повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, відповідну заяву розглянуть на найближчому пленарному розслідуванні.
Проте, за ось цим «позафракційний» криється дуже цікава біографія народного депутата. Адже раніше він належав до фракцій і дуже навіть конкретних.
У 2007 році Шпенова обрали народним депутатом Верховної Ради від Партії Регіонів, а потім, повторно, у 2012 році. Був одним з тих, хто голосував у січні 2014 року за Диктаторські закони.
Коли Партія Регіонів припинила своє існування, Шпенов не розгубився і знову примкнув до «своїх» – став членом забороненої нині партії ОПЗЖ. Був головою підкомітету з питань цивільного та адміністративного законодавства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
У 2019 році висувався як позапартійний. Водночас, був членом Центральної контрольно-ревізійної комісії партії «Опозиційний Блок».
21 червня 2022 року під час голосування за Стамбульську конвенцію, Шпенов був одним з 6 народних депутатів, які проголосували проти.
Авторка: Даша Шерстюк
