На Ювілейній зустрічі в Лондоні, присвяченій 70-річчю заснування НАТО, члени-учасники Альянсу прийняли стратегічні рішення, які стосуються України.
Це і визнання за Росією «статусу» загрози європейській безпеці, і затвердження стратегії стримування РФ за рахунок зміцнення східного флангу Альянсу, і важливість збереження антиросійських санкцій за агресію в нашій країні, й інші позиції.
Боротьба з російськими погрозами в контексті рішень НАТО
Порядок денний зустрічі лідерів учасників НАТО був досить насиченим. Всупереч багатьох внутрішніх протиріч, блок вийшов із загальною позицією щодо того, що Росія – це загроза. І Росію необхідно стримувати. Тому Альянс прийняв план щодо посилення оборони держав на своїх східних кордонах – для Польщі і Прибалтики. Підвищити обороноздатність цих держав НАТО має намір і за рахунок нарощування сил високої готовності.
Цікаво, що Туреччина напередодні Лондонської зустрічі в ультимативній формі заявляла про намір блокувати рішення щодо посилення східного флангу, якщо блок не визнає терористами курдські загони самооборони. Той факт, що Альянс зміг переконати Туреччину підтримати спільне рішення по Польщі і Прибалтиці, говорить на користь життєздатності НАТО, всупереч внутрішнім розбіжностям.
Ініціатива «4 тридцяток» та оборонні бригади
Як пише Європейська правда, в рамках плану для зміцнення східних кордонів, Альянс завершив формування сил швидкого реагування в регіоні:
«Ми виконали план по підвищенню боєготовності своїх сил, NATO Readiness Initiative. Союзники виділили 30 батальйонів, 30 повітряних ескадрилій та 30 бойових кораблів, які будуть доступні для НАТО протягом 30 днів у кризовій ситуації»
Генеральний секретар НАТОУ разі необхідності, «тридцятки» повинні посилити діючі контингенти, які НАТО розмістив в регіоні після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Європейській правді також стало відомо, що всього буде сформовано 6 бригад реагування, під командуванням Великобританії, Німеччини, Польщі, Франції, Італії та Іспанії. Кожна з країн-учасників Альянсу зобов'язується надати для потреб НАТО свої бойові сили.
Головний висновок для України полягає в тому, що Північноатлантичний Альянс готовий боротися із будь-зовнішньою агресією, але тільки в рамках своїх власних кордонів. Ілюзій із цього приводу бути не повинно.
Від діалогу з Росією ніхто не відмовляється
Про це прямо сказано у Лондонській підсумковій декларації. З акцентом на те, що діалог можливий в тому випадку, якщо Росія сприятиме цьому:
«Ми залишаємося відкритими до діалогу і конструктивних відносин з Росією, коли дії Росії це дозволять»
Подібну думку висловлював і Генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг:
«НАТО зберігає прихильність до діалогу з Росією. Ми віримо в діалог, оскільки Росія – наш найближчий, найсильніший сусід. Ми віримо в діалог, але також віримо у подвійний підхід – коли є діалог, а також оборона і стримування»
Генеральний секретар НАТОЗ одного боку, НАТО усвідомлює російські загрози і серйозно до них готується, судячи з ініціатив зміцнення своїх східних сил. З іншого боку, переходити на більш гостру риторику на адресу Кремля Альянс не має наміру, адже прямого конфлікту між РФ і країнами блоку немає:
«У НАТО немає ворогів. НАТО не перебуває під атакою кого-небудь. А якщо і атакують, то це роблять хіба що недержавні сили, а саме терористи. Ми не можемо говорити про «ворога» по відношенню до будь-якої держави»
Цей момент Київ повинен добре засвоїти і перетравити. У НАТО немає ворогів. Є ризики, які Альянс має намір контролювати. На наш жаль, якою б не була агресія Росії в Україні, НАТО не піде на пряму конфронтацію з Москвою.
Те, що країни Балтії і Польща роками домагаються посилити східний фланг, говорить про те, що навіть ці держави до останнього не впевнені в тому, що гарантії безпеки однакові для всіх членів Альянсу.
Плани НАТО щодо Києва
3 грудня Верховна Рада України підтримала ініціативу опозиційних партій і проголосувала заяву «щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору».
У цій заяві Київ звернувся до парламентів країн НАТО прискорити процедуру надання Україні Плану дій щодо членства. І закликав Парламентську асамблею НАТО під час весняної травневої сесії 2020 року у Києві «розглянути питання звернення до глав держав і урядів НАТО щодо надання Україні ПДЧ».
Цією ініціативою Україна ще раз продемонструвала свої євроатлантичні устремління, про які в Лондоні говорив міністр закордонних справ Вадим Пристайко, запрошений на конференцію NATO Engages. Захід, організований під егідою НАТО і куди покликали країн-партнерів.
Виступ Пристайка
Пристайко підкреслив, Україна бажає залишатися на порядку денному Альянсу. І доніс позицію держави щодо загальноєвропейських викликів з безпеки. Нижче ключові тези його виступу:
«Я не бачу різниці між тероризмом і Росією. Тероризм – це дії для досягнення політичних цілей через залякування. Невже хтось скаже, що Росія робить щось інше? Це тероризм, але тероризм на державному рівні. Те, що здатний робити Альянс – це єдина мова, яку розуміє Путін»
міністр закордонних справ України«Те, що сталося 10 років тому в Бухаресті, на мою думку, було великою помилкою. Спочатку нам було обіцяно членство, потім була ідея щодо Плану дій щодо членства. Минуло більше 10 років, і нас не запросили ні до дорожньої карти, ні до членства»
міністр закордонних справ України«Я вважаю, що нерішучість НАТО дозволила Росії спочатку вторгнутися до Грузії, а потім через шість років прийти в Україну»
міністр закордонних справ УкраїниПозиція НАТО
Генеральний Секретар Столтенберг раніше вже говорив про те, що у перспективі Україна стане частиною Альянсу. У Лондоні він підкреслив, що Києву варто цінувати проміжні результати у зближенні з Альянсом:
«НАТО вирішив на саміті в Бухаресті у 2008 році Україна і Грузія будуть членами НАТО. Це рішення залишається в силі, хоча і не встановлений чіткий таймлайн щодо вступу. Зараз наше завдання, знайти як допомогти Україні і Грузії просуватися до вступу. Є багато чого між повним членством та «нічим». І тому важливо проводити реформи»
Генеральний секретар НАТОВисновок з цього очевидний. Важливо залишатися на порядку денному НАТО і брати участь в його ініціативах та зустрічах. Політично – це важливо. Але ще більш важливо самим проявляти ініціативу.
Внесок України в НАТО
Як стало відомо 4 грудня, Україна інвестуватиме в НАТО свої гроші:
«Україна здійснить добровільний внесок в НАТО у 850 тисяч євро, що дозволить Україні отримати приміщення в штаб-квартирі НАТО»
Загальний висновок полягає в тому, що на поточний момент, Альянс не готовий конкретно говорити з Україною про членство. І навіть про План дій щодо членства. Тому що блок ставить перед собою цілі, відмінні від цілей України.
«Україна, на жаль, не є «фактично східним кордоном Північноатлантичного альянсу», як йдеться у заяві. І поки є швидше проблемою і ризиком, ніж активом для європейської безпеки. Наші шанси на членство дорівнюють нулю. Україна у стані відкритого конфлікту з Росією не має шансів вступити в НАТО не через заперечення Кремля, а через базові національні інтереси держав-членів, яким не потрібні зайві ризики»
Що готовий запропонувати Альянс?
Підтримку, про що говорили на Лондонській зустрічі. У вигляді збереження антиросійських санкцій і виключення повернення Росії до клубу «Великої Вісімки». Про накладення американських санкцій на компанії «Північного потоку-2» - таку опцію США розглядають в рамках свого оборонного бюджету на 2020 рік.
Не так давно Україна обговорила з НАТО новий формат взаємин і об'єднання усіх програм співпраці у загальний план. Щоб допомога на адресу нашої країни була більш прикладною та ефективною, а її результати можна було б легко перевірити. Включаючи сприяння щодо стандартів НАТО, які впроваджуються в ЗСУ.
Все це спрямоване на поглиблення відносин. Це той вектор, який абсолютно досяжний для нас, як країни, зацікавленої змінити свій статус із позаблокового. Наше завдання концентруватися на прикладні речі і на стандартах НАТО. Щоб своїми реформами переконувати лідерів зарубіжних країн-членів Альянсу в тому, що Україна – це не ризик, а потенціал, вартий інвестицій.
