Україна відзначає річницю з дня народження Максима Рильського – поета, академіка, перекладача
19 березня 2026 року українці відзначають 131-шу річницю з дня народження видатного поета, перекладача, літературного критика та академіка Максима Рильського.
Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві в родині польського етнографа, економіста та громадського діяча Тадея Рильського.
Дитинство хлопчика минуло в селі Романівка на Житомирщині. Перший вірш він написав у 7 років, а у 15 років вийшла його перша поетична збірка «На білих островах».
Змалку Рильський зростав у середовищі видатних українських інтелігентів та спілкувався з визначними діячами культури, що прищепило йому повагу до народної творчості та української мови. У 1915 році він вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира, але через політичні потрясіння й громадянську війну змушений був залишити навчання.
У 1919-1929 роках Рильський працював учителем та викладачем української мови, літератури і історії. В цей час він приєднався до літературної групи «неокласиків». 19 березня 1931 року його заарештували за звинуваченням у приналежності до «української контрреволюційної організації», однак вже 1932 року він повернувся до літературної діяльності, видавши збірку «Знак терезів».
Під час Другої світової війни поет з родиною був евакуйований до Уфи, де написав відомий твір «Слово про рідну матір». У 1943 році в Москві Максим Рильський мав роман із хіміком Валерією Познанською, тоді як його родина перебувала в евакуації в Уфі. Його дружина Катерина, хоча й переживала біль зради, зберегла сім’ю та підтримувала чоловіка.
У 1958 році Рильський став академіком АН СРСР. Відомо, що в 1945 році КГБ планувало його ліквідацію, але загрозу вдалося нейтралізувати. Поет жив у Києві в районі Голосієво останні 13 років свого життя і помер 24 липня 1964 року від раку підшлункової залози. Похований на Байковому кладовищі.
Онук Максима Рильського розповів про маловідомі романи поета, зокрема з оперною дівою Зоєю Гайдай та Варварою Маслюченко. Також він згадує, що постійне стеження КДБ не завадило Рильському «приручити» свого куратора і знову звернутися до лірики 1920-х років, відкривши третє творче відродження.
Максим Рильський залишив по собі безцінну спадщину в українській літературі, а його вірш «Рідна мова», виголошений на IV з’їзді письменників України у 1959 році, став духовним заповітом для нащадків.
Нагадаємо, сьогодні, 19 березня, свій 96-й день народження відзначає легендарна українська поетеса, письменниця та дисидентка Ліна Костенко. Її постать для мільйонів українців стала уособленням морального авторитету, інтелектуальної свободи та невичерпної вірності національним ідеалам. Поки рф намагається знищити українську культуру та ідентичність, живий голос Ліни Василівни залишається одним із найпотужніших оборонних редутів нашої духовності, надихаючи воїнів на фронті та цивільних у тилу.
