Україна закликала ЄС створювати резерви енергообладнання для захисту від атак рф
Заступник міністра енергетики Роман Андарак під час виступу в Європарламенті рекомендував європейським партнерам переглянути підходи до енергетичної безпеки, спираючись на унікальний досвід України.
Про це пише Укрінформ.
Головною порадою стало створення загальноєвропейських запасів стандартизованих запчастин та критичного обладнання, такого як високовольтні вимикачі та трансформатори. Український посадовець підкреслив, що жоден оператор у звичайних умовах не тримає на складі надмірної кількості дороговартісних агрегатів, проте масовані атаки, які регулярно здійснює росія, вимагають саме стратегічного накопичення ресурсів для швидкого відновлення мереж.
Окрім створення резервів, «новим виміром» безпеки названо фізичне зміцнення об’єктів інфраструктури, зокрема впровадження так званого другого рівня захисту підстанцій. Саме ці інженерні рішення дозволили Україні зберегти значну частину трансформаторів під час серії ракетно-дронових ударів, що відбулися на початку січня 2026 року на тлі сильних морозів. Досвід фізичного захисту стає дедалі актуальнішим для країн ЄС через почастішання випадків незаконного вторгнення невідомих дронів у їхній повітряний простір та ризики саботажу, за якими може стояти росія.
Актуальність цих порад підтверджується поточною ситуацією в Києві, де після обстрілу 9 січня частина житлових будинків у Печерському та Святошинському районах досі залишається без стабільного теплопостачання. У найбільш постраждалих зонах ДСНС змушена використовувати генератори великої потужності для підтримання життєдіяльності об’єктів. Україна готова ділитися напрацьованими протоколами стійкості, аби запобігти тривалим блекаутам у Європі в разі розширення гібридної агресії, яку веде рф проти західної демократії.
Після чергового нічного обстрілу столиця стикається з критичним дефіцитом електроенергії.
Нагадаємо, енергетики ДТЕК за тиждень відновили світло понад 2 млн родин.
Також 13 січня 2026 року енергосистема України переживає серйозні перевантаження через наслідки чергової масованої ракетно-дронової атаки Росії на ключові об’єкти.
