Україна заплатила $770 млн за зброю, яку не отримала, — розслідування Financial Times

З початку повномасштабного вторгнення Україна заплатила авансом іноземним посередникам близько $770 млн за зброю та боєприпаси, які так і не були поставлені. Йдеться загалом про три десятки проблемних контрактів.

Про це йдеться в розслідуванні Financial Times.

Контракт з OTL Imports

В одному з випадків компанія-спецімпортер «Прогрес» підписала контракт з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони. Її засновника, 28-річного підприємця Таннера Кука, представив «Прогресу» інший бізнесмен, який раніше допомагав держпідприємству організувати велику угоду з Іраком у 2009 році.

Кук пообіцяв, що може привезти снаряди та мінометні міни від виробника в Сербії, тому у листопаді 2022 року Україна заплатила йому авансом €17,1 млн (35% від суми контракту). Боєприпасів наша держава так і не отримала. Контракт став предметом кримінального провадження НАБУ, яке намагається відстежити, куди поділися гроші, сплачені компанії.

«Прогрес» вже виграв арбітражний процес проти OTL у Відні. Рішення суду передбачає стягнення з компанії €21,3 млн, куди входить авансовий платіж, а також судові витрати, відсотки та штрафні платежі. Зараз держпідприємство намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Тим часом Кук завдяки українському контракту почав розширяти бізнес, їздити на міжнародні виставки зброї та, судячи з дописів у соцмережах, веде розкішний спосіб життя.

Ще один невдалий контракт країна уклала з американською Regulus Global, заснованою колишнім брокером Merrill Lynch Віллом Сомеріндайком у 2012 році. Компанія шукає та викуповує старі запаси зброї.

Наприкінці 2022 року Regulus Global вийшла на «Спецтехноекспорт» та запропонувала продати десятки тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм. Пропозиція була особливо цінною, оскільки боєприпаси повинні були надходити від виробника з країни, яка мала тісні зв'язки з росією.

Контракт підписали на суму до $1,7 млрд (точна сума залежала від обсягу постачань). «Спецтехноекспорт» заплатив Regulus $162,6 млн у вигляді авансів і депозитів для виконання частини контракту, а також здійснив інші платежі на суму €14 млн.

Пізніше, за даними «Спецтехноекспорту», Regulus порушив умови контракту, а гроші не повернув. З вересня 2024 року компанія припинила усі контакти та перестала відповідати на листи. Українські посадовці вважають, що Regulus витратив передоплату на виробничі потужності та інші активи.

«Вони використали гроші, які ми їм надіслали... для купівлі нових активів», – сказав колишній керівник «Спецтехноекспорту» Олексій Петров.

«Спецтехноекспорт» намагається повернути кошти через суд — його арбітражний позов у Лондоні спрямований на стягнення $346 млн з Regulus, включно з передоплатою, а також непогашеними боргами та штрафами. Компанія Regulus своєю чергою категорично заперечує ці звинувачення і стверджує, що саме «Спецтехноекспорт» не виконав умови договору і заборгував приблизно $350 млн.

Крім того, з'ясувалося, що в деяких угодах, включно з контрактом на постачання 120-мм мінометів із Судану у 2022 році, брали участь продавці, пов'язані з російською ФСБ і приватною військовою компанією «Вагнер». Десятки українських посадовців, причетні до таких контрактів, зараз перебувають під слідством, повідомляє FT.

Також кілька українських чиновників, пов’язаних із контрактами на купівлю зброї за кордоном, були звільнені або звинувачені в корупції.

Більшість проблемних угод підписували без ретельних перевірок через слабкий внутрішній контроль за транзакціями та поспіх у забезпеченні фінансування, зазначило видання Financial Times.

Варто додати, що українські авіаційні компанії підозрюють у співпраці із підсанкційними структурами та постачальниками з російської федерації, свідчить журналістське розслідування. Зокрема, у центрі розслідування – бізнесмен Роман Мілешко і народний депутат від «Слуги народу» Ігор Копитін.

Нагадаємо, Європа обговорює збільшення підтримки оборонної промисловості України замість прямих постачань зброї.

Минулого року оборонна промисловість України виробила продукції на 9 млрд доларів, забезпечивши третину всього економічного зростання країни.

У 2024 році Україна випустила рекордну кількість артсистем, далекобійних і FPV-дронів. При цьому 40% було виготовлено власним коштом. Цього року планується випустити ще більше.

3 лютого «Українська оборонна промисловість» та Польська зброярська група підписали меморандум, що визначає основні напрямки оборонної співпраці між двома країнами.