Українцям розповіли, чому «швидка» може не приїхати і як діяти у цьому випадку

Міністерство охорони здоров'я України не вносило жодних змін щодо роботи «швидкої», відповідно медична реформа не впливає на виклики медпрацівників. Заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк розповів, чому «швидка» не завжди приїжджає на виклик пацієнта та що робити, коли у вас високий тиск чи температура.

«Такі нарікання щодо виклику «швидкої» були завжди. Жодного року не було, щоб люди на це не нарікали. В Україні є проблеми з викликами «швидкої». Вони полягають в тому, що коли не потрібно, її викликають, а коли потрібно, вона іноді не приїжджає, або не встигає приїхати. Чому? Найімовірніше тому, що вона поїхала на той виклик, де вона не потрібна», – сказав Ковтонюк у ефірі «5 каналу».

Він нагадав, що пацієнти мають сімейних лікарів, у яких можна проконсультуватися щодо своїх хронічних захворювань і що робити в разі їхнього загострення, наприклад, високої температури, яка не збивається, і зависокого тиску. Також він наголосив, що перш ніж викликати «швидку», потрібно подумати, чи справді вона необхідна, чи людина може впоратися із поганим самопочуттям сама.

«Якщо ви думаєте, що так, справді все погано, тоді не думайте і викликайте «швидку». Але якщо ви сумніваєтеся, ну, в принципі погано, але може, я до сімейного лікаря схожу або подзвоню спитаю, тоді найімовірніше, не потрібно викликати «швидку». Треба думати про те, що якщо «швидка» їде до вас, то вона не їде десь на ДТП, де людина може бути в ситуації, яка загрожує її життю і здоров'ю», – пояснив Павло Ковтонюк.

Нажаль, в Україні є дуже багато фальшивих викликів «швидкої», коли в людини був лише підвищений тиск, і це питання міг врегулювати сімейний лікар, або коли людині було самотньо і вона просто хотіла поспілкуватися з лікарями.

Диспетчер, який вирішує – їхати «швидкій» на виклик чи ні, несе відповідальність за своє рішення. Щоб знизити цей ризик до мінімуму, міністерство закуповує спеціальні електронні диспетчерські протоколи, які, на основі запитань до пацієнта, вирішують це питання.

«Вони допомагають диспетчеру поставити правильні запитання людині при тій чи іншій ситуації, а також інструкції, які треба людині дати в тій чи іншій ситуації. Це набагато покращить якість роботи «швидкої», – зауважив Ковтонюк.

Раніше в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, за яких умов «швидка» таки повинна приїхати на виклик до пацієнта у рамках нових правил реформи медицини.

Нагадаємо на початку 2018 року в Україні стартувала медична реформа. Оскільки вона передбачає структурні зміни у сотнях медичних закладів, Міністерство охорони здоров’я розробило етапи переходу. Однією із найцікавіших серед запланованих змін видається розділення швидкої медичної допомоги на екстрену і невідкладну, а також фактично безкоштовне проведення пологів. Раніше в МОЗ розповіли, скільки коштів уряд виділить на екстрену медицину. За словами в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, ця сума складе близько 1 млрд гривень. Також вона спростувала чутки про те, що медреформа скасовує виклик лікаря додому. Просто процедура прийняття рішення про такі виїзди зміниться.

Також в жовтні повідомлялося, що пріоритетом МОЗ в 2019 році буде старт реформи екстреної медичної допомоги. Наступного року міністерство починає перший етап реформи, яка стартує в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та в Києві. У нашому авторському матеріалі «Медреформа: як правильно обрати сімейного лікаря та підписати декларацію» автор в деталях розповів про особливості медичної реформи і пояснив, як правильно вибрати сімейного лікаря і отримати необхідну медичну допомогу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що на безкоштовні медобстеження в 2019 році в державному бюджеті передбачено 2 мільярди гривень.