Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів про успіхи щодо вступу в НАТО і пояснив, чому Києву не варто подавати повторну заявку на ПДЧ. Він також уточнив, коли чекати макрофінансової допомоги від ЄС.
В інтерв'ю «РБК-Україна» чиновник пояснив, що робити Україні після зняття санкцій з РФ. Усе інтерв'ю за 2 хвилини.
Україна стала б членом НАТО або була ближче до Альянсу, якби не кидалася між багатовекторністю, позаблоковістю, стратегічним партнерством і 25 років тому ухвалила однозначне рішення про курс на НАТО. «Ніщо не зашкодило розвитку України та її позиціях усвіті більше, ніж її постійне смикання».
Всупереч заявам президента Франції Еммануеля Макрона про «смерть мозку НАТО», Альянс «залишається абсолютною реальністю і наймогутнішим військовим блоком на континенті та у світі».
Українська влада повинна демонструвати, що членство в НАТО залишається актуальним. «Ми - перший уряд, який вказав у програмі досягнення критеріїв членства в НАТО». Президент Зеленський запевнив НАТО, що ПДЧ - на порядку денному. «Я вважаю, що ми у НАТО вступимо раніше, ніж у ЄС».
Новий формат партнерства України і НАТО «один партнер - одна програма» підвищить ефективність отримання і використання допомоги. Це допоможе виділити пріоритетні сфери, куди піде підтримка. «Ми хочемо сфокусуватися на Силах спеціальних операцій, військово-морському флоті і логістиці».
Закріплення курсу на ЄС і НАТО у Конституції – «не піарна і не символічна річ, а дуже важливе рішення». Воно продемонструвало єдність усередині країни і незмінність орієнтації - для зовнішніх гравців.
Щоб залагодити конфлікт з Угорщиною, сторонам слід відмовитися від жорсткої безкомпромісної риторики на користь «тихої дипломатії». Глави країн повинні зустрітись та напрацювати оптимальне рішення.
Україні слід не підливати масла у вогонь і дочекатися розв'язання політичної кризи у США. «Потрібно бути обережними, вести себе дуже збалансовано».
Партнери у ЄС задоволені виконанням Україною Угоди про асоціацію. Брюссель підтримує повернення кримінального покарання за незаконне збагачення, запуск антикорупційного суду, але хоче бачити більший прогрес у судовій реформі.
Україна очікує 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС цього року, ця підтримка прив'язана до програми співпраці з МВФ.
«Бажання зняти санкції з РФ з'явилося на наступний же день після їх прийняття». Санкції залежать від прогресу у виконанні Мінських угод, якого немає. «Поки росіяни на Донбасі, поки в ОРДЛО рулять так звані «ЛНР» і «ДНР» - це значить, що немає ніякого прогресу».
Україні потрібно бути готовою до зняття санкцій з РФ і після цього просити максимальну компенсацію в будь-якій формі від тих, хто не продовжить їх. «Є агресія, є порушення правового порядку, тому введено санкції. Якщо ви вирішили їх зняти безпідставно - потрібні якісь компенсатори». Для самих росіян важливіше зняти секторальні обмеження, а не усі.
Світ ніколи не визнає і не погодиться з анексією Криму, ситуація з окупованим півостровом зараз розгортається по «балтійській моделі». «Війна з Росією триватиме, поки Крим не повернеться до складу України. Війна почалася з Криму - війна Кримом і закінчиться».
«Росія повинна заплатити ціну за агресію», виплатити компенсацію за розграбовані заводи, затоплені шахти і екологічну катастрофу.
Шансів заблокувати «Північний потік-2» ніколи не було. Україна успішно упоралася із завданням максимально відстрочити й затягнути будівництво газопроводу. Зараз на порядку денному - питання нормативного регулювання. «Виключити «Північний потік - 2» із юрисдикції Третього енергетичного пакета - другий етап боротьби».
Українській делегації слід повернутися до ПАРЄ у січні. Саме тоді Асамблея буде перезавантажена. «Люди, які ногами, руками, вухами і очима повертали РФ в ПАРЄ, втратять свої посади».
