​​​​Україна могла утримати Дебальцеве та уникнути значних втрат: головне з інтерв’ю майора Гринюка

Герой України, командир механізованої роти окремої 30 механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ у 2015 році, майор Володимир Гринюк заявив, що Україна могла утримати Дебальцеве та уникнути великих втрат,  а причиною невдачі стала погана організація.

Військовий в інтерв’ю «Уніан» також пригадав свою найважчу військову операцію та російські танки на Донбасі. Усе інтерв’ю за хвилину.

«Мені здається, що можна було утримати Дебальцеве». Провал операції пов’язаний із великими відстанями між взводними опорними пунктами - подекуди до 17 км, та відсутністю розвідки місцевості. «У штабах звикли дивитися по картах: «О! Тут річка тече. Поставимо ВОП». Я приїхав - річки нема».

Механізовані підрозділи піхоти не готували до боїв у міських умовах, лише до оборони в окопах та переходу до наступу. «Діям в місті не навчали, ми ж не спецпідрозділи, але нас кидали без підготовки». Це спричинило великі втрати України.

Тодішня влада не «показувала втрати - не було паніки», однак про бої потрібно було розповідати, адже «масштаби були грандіозні».

Найважчий бій стався у місті  Рідкодуб, який тривав із 7 ранку до 16 години майже без перерв. Тоді підрозділи Гринюка виводили з оточення 106 військових ЗСУ під снайперським та артилерійським вогнем. «Це можна порівняти з марафоном. З кожним «кілометром» все важче». На початку операції вони втратили два танки, а того дня загинуло 2 бійців та 7 було поранено. «Є дані, що наш підрозділ із 40 військових «вальнув» 74 «сепара», що непогано для наступу.

У районі Дебальцеве перебували російські підрозділи. «У Логвінове були танкісти-буряти», а також найманці з «кавказьким акцентом». З останніми українські військові перегукувались через пагорб. «Вони кричали: «Здавайтесь, а то ми вас грохнемо» - «Добре. Йдіть сюди, поговоримо». Вони вилазили, ми їх обстрілювали», бо «що з ними говорити».

Серед полонених потраплялись командири розвідвзводів і «прості бійці». «Хтось мовчав, хтось починав плакати: «Я не сепар. Я за вас». Усі вони мали «військові квитки» терористів «ЛНР» і «ДНР».

Звання Героя України було отримувати не приємно. Тодішній президент Порошенко вагався присвоювати його, бо Гринюк «дуже молодий офіцер» і лейтенант. Главу держави переконав головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко.  Володимир вважає,що на нагороди заслуговують і сержанти, і солдати. «Що та нагорода? Пільг немає ніяких, крім того, що пам’ятник – безкоштовно, оркестр – безкоштовно», тож чому не дати її усім, хто вів бої. «Збитків для держави не буде!»

Багатьох офіцерів із важкими пораненнями звільняють з армії, навіть тих, «хто обмежено придатні до служби». Хоча такі військові можуть як мінімум працювати з документами або навчати бойовий склад. «Здається, що держава допомагає лише тим, хто для неї потрібен тільки у цей конкретний момент».